Формування та еволюція пероністського режиму в Аргентині (1946–1989 рр.) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наукУ масовій свідомості і політичних ідеологіях різних держав, у тому числі пострадянського простору, періодично відтворюються прагнення громадян повязати позитивний соціально-економічний розвиток з особистостями і так званою «залізною» владою. Аргентинська специфіка полягає також у тому, що циклічні кризові явища в економіці держави асоціювалися зі слабкістю влади і певних державних керівників, тим самим даючи прихильникам сильної руки у владі потужні аргументи для утвердження доцільності авторитаризму в його різноманітних проявах. Інший аспект актуальності вбачається у повсякчасній потребі аргентинського соціуму у реформуванні політичної системи на фоні нестійкості політичних режимів, доволі тривалої відсутності консолідованої системи політичних партій і жорсткого протистояння між ними, що серйозно підривало можливість створення оптимальних умов для стабільного соціально-економічного розвитку. Зважаючи на актуальність теми дослідження, а також рівень її вивчення у вітчизняній і світовій історичній науці, автор здійснив спробу вирішити важливу наукову проблему, що полягає у встановленні і визначенні комплексу передумов, причин, обставин і чинників, що сприяли формуванню і перемозі демократичним шляхом відверто популістського режиму з властивими його лідеру авторитарними методами реалізації політичної влади. зясувати причини високого політичного впливу представників військових еліт Аргентини, а також звязок між декларованими ними підходами до реалізації виборчого права громадян, як основної передумови демократичних суспільних відносин і подолання кризових явищ в економіці, та часто протилежними політичними і соціально-економічними наслідками;Характеризуючи проблему, автор врахував історичні особливості формування політичних систем і режимів у Латинській Америці та Аргентині. Вплив католицької церкви на політичні процеси в країнах Латинської Америки, в тому числі в Аргентині, розглядається у збірнику праць співробітників Інституту Латинської Америки РАН. Перона; 2) роботи, присвячені соціально-економічним джерелам перонізму; 3) дослідження, де висвітлюється діяльність партій в Аргентині, насамперед Хустисіалістської (пероністської); 4) напрацювання, які характеризують роль католицької церкви у політичному житті Аргентини; 5) розробки стосовно соціальної політики пероністів; 6) публікації, що відображають особливості врядування Х.Д. Важливими для розуміння соціально-економічних джерел перонізму є праці представників не тільки економічної, але і соціологічної думки, що дозволяють підтвердити висновок, що головним чинником впливу перонізму на аргентинців була масова бідність у поєднанні із втратою бізнесом розуміння того, що в бідній країні рано чи пізно починає відставати розвиток виробництва товарів і послуг. Діяльність політичних партій в Аргентині, зокрема Хустисіалістської (пероністської), неодноразово відображалася у роботах істориків США та Аргентини.