Формування світогляду Льва Толстого та втілення його ідеалів в образах головних героїв романів "Війна і мир" та "Анна Кареніна" - Курсовая работа

Толстой був четвертою дитиною у великій дворянській родині. Його мати, уроджена княжна Волконська, померла, коли Толстому не було ще двох років, але за розповідями членів сімї він добре уявляв собі її «духовне обличчя». На мати був дуже схожий улюблений брат Толстого Ніколенька: «байдужість до суджень інших людей і скромність, яка доходила до того, що вони намагалися приховати ті розумові, освітні та моральні переваги, які вони мали над іншими людьми. Деякі риси матері (блискучу освіту, чуйність до мистецтва, схильність дорефлексії) і навіть портретну схожість Толстой надав княжни Марії Миколаївні Болконской ("Війна і мир"). Коли нам з братами ... було мені 5, Митеньке 6, Сергійку 7 років , Ніколенька оголосив нам, що у нього є таємниця, від якої, коли вона відкриється, всі люди стануть щасливими, не буде ні хвороби, ніяких неприємностей, ніхто ні на кого не буде сердитися , і всі будуть любити один одного, всі стануть Мурашними братами (ймовірно, Це були моравські брати, про які він чув або читав, але на нашій мові це були Мурашні брати).Навесні 1847, подавши прохання про звільнення з університету «через стан здоровя і домашні обставини", Толстой поїхав в Ясну Поляну з твердим наміром вивчити весь курс юридичних наук (щоб здати іспит екстерном), "практичну медицину", мови, сільське господарство, історію, географічну статистику, написати дисертацію і "досягти найвищого ступеня досконалості в музиці і живопису". Однак саме ці роки наповнені напруженим самоаналізом і боротьбою з собою, що відображено в щоденнику, який Толстой вів протягом всього життя. У 1870-і рр.., Живучи як і раніше в Ясній Поляні, продовжуючи навчати селянських дітей і розвивати у пресі свої педагогічні погляди, Толстой працював над романом про життя сучасного йому суспільства, побудувавши композицію на протиставленні двох сюжетних ліній: сімейна драма Анни Кареніної малюється по контрасту з життям і домашньою ідилією молодого поміщика Костянтина Левіна, близького самому письменникові і за способом життя, і за переконаннями, і по психологічному малюнку. 50-річчя - особливий вік у житті кожної людини, нагадування, що життя має кінець. Це означає: вона не може жити для себе, як і в житті для інших людей, бо і вони вмирають, як і в житті для людства, бо й він не вічний.Суспільство розпадається на атоми і життям починає правити егоїстичне свавілля. На відміну від інших російських письменників, Толстой у своєму романі зображує не одного, а кількох позитивних героїв - Андрія Болконського та Пєра Безухова, Наташу Ростову і Марю Болконський, показавши тим самим, наскільки багатий, різноманітний і не схоже один на одного позитивний початок в людях. У ситуації "миру" життя, навпаки, виявляє прихований зміст і розумну доцільність. Він пояснює другу, навіщо йде на війну: «Я йду тому, що це життя, яке я веду тут, це життя - не для мене!». Мало того, що я знаю все те, що є в мені, треба, щоб і всі знали це: І Пєр, і ця дівчинка, яка хотіла полетіти в небо, треба, щоб усі знали мене, щоб не для одного мене йшло моє життя, щоб не жили вони так, як ця дівчинка, незалежно від мого життя, щоб на всіх вона відбивалася і щоб усі вони жили зі мною разом!»Наташа - зачаровуюча, граціозна, невимушена, музично обдарована, пластична; княжна Марія - некрасива, з важкою ходою, скута, втрачається поза колом близьких і коханих нею людей. Природність і бє ключем життя змушують Наташу постійно руйнувати умовності: у дитинстві кричати через весь святковий стіл, яке будуть подавати морозиво; в юності - однаково цілувати, не памятаючи себе від радості, що повернувся після поранення брата Николеньку і абсолютно не знайомого їй Ваську Денисова або приймати Бориса Друбецкого, знаючи, що той не може з нею одружитися; в зрілі роки - багато годин проводити в дитячій, показувати всім плями на пелюшках і т. п. Моральна інтуїція дозволяє Наташі тонко відчувати стан іншої людини і, якщо потрібно, приходити йому на допомогу. Коли диякон з амвона урочисто проголошує: «Миром Господу помолимось», Наташа, розяснюючи для себе сенс цих слів, мимоволі визначає суть тієї єдності, яке врятує Росію: «миром, - всі разом, незалежно від станів, без ворожнечі, а зєднані брацькою любовю - будемо молитися». І навіть не в тому, що у неї неодноразово зявлялася думка самій взяти палицю і піти мандрувати: «Залишити сімю, батьківщину, всі турботи про мирські блага для того, щоб, не приліплюючись ні до чого, ходити в лахмітті, під чужим імям з місця на місце, не роблячи шкоди людям і молячись за них, молячись і за тих, які женуть, і за тих, які приймають: вище цієї істини і життя немає істини і життя!».Необхідно було створення широкого художнього полотна, і таким твором став роман «Анна Кареніна». Питання шлюбу та сімї, моралі і моральності дворянства і буржуазії, з однієї сторони, і народних мас з іншої, висвітлюються у романі в тісному звязку з проблемами економічними - про шляхи господарчого розвитку країни і політичними - про форми державного устрою Росії і

План

Розділ 1 Особливості формування світоглядних концепцій Льва Толстого

1.1 Вплив дитячих вражень на формування життєвих поглядів Толстого.

1.2 Доля і духовні пошуки російського письменника.

1.3 Вплив соціально-історичних та філософсько-світоглядних концепцій XVIII-ХІХСТОЛІТЬ на Толстого.

1.4 Значення Толстого для духовного розвитку російського суспільства, поширення ідей толстовства у світі.

Розділ 2 Втілення ідей толстовських ідеалів у романі-епопеї «Війна і мир»

2.1 Духовні пошуки Пєра Безухова та Андрія Болконського.

2.2 Жіночий ідеал Льва Толстого.

2.3 Платон Каритаєв - народний ідеал письменника.

2.4 Події «війни і миру» в контексті толстовської філософії історії.

Розділ 3 Протиріччя та ідеали життя сімейного: роман «Анна Кареніна»

3.1 Концепція особистого життя, сімейних відносин, кохання, втілені у романі.

3.2 Кохання в світлі толстовського ідеалу: образ Анни Кареніної.

3.3 Пошуки сенсу буття: образ Костянтина Левіна.

Висновки

Список використаної літератури

Розділ 1 Особливості формування світоглядних концепцій Льва Толстого

1.1 Вплив дитячих вражень на формування життєвих поглядів Толстого

Л. М. Толстой є великим художником-реалістом. Величезний вплив Толстого на світовий літературний процес є загальновизнаним і беззаперечним.В своїй творчості Толстой заторгує дуже багато тем. Це теми війни, кохання, сімейних стосунків, недосконалість суспільства і державної влади, релігії та віри в Бога, духовних пошуків, безліч історичних тематик.

З-під його пера вийшла нова форма історичного роману: роман-епопея. У цьому романі разом з історичними подіями він зображає побут поміщицької Росії і світ аристократичного суспільства, Тут показані представники різних шарів дворянства. Толстой був справжнім сином своєї батьківщини, він любив Росію, дуже хотів допомогти зробити не тільки могутньою країною, але й справедливою та хорошою для всіх її жителів. Саме тому в його творах так критично зображується російське суспільство, з його безкорисним існуванням, несправедливістю законів «високого суспільства» аристократії.

Його улюблені герої в пошуках сенсу життя та простого людськогощастя, кожен по своєму, протистоять такому суспільству, намагаються розірвати його павутиння та заперечити догми.

Тостой став майстром зображення людських переживань, стану людської душі. Проте всі твори Толстого - зрілого майстра - розкривають проблеми людини. Тому вагоміші постаті, зображені автором, проходять через своєрідні психологічні переломи. У Пєра Безухова, одного з героїв роману-епопеї «Війна і мир», таких переломів кілька. Викликані вони розладом із самим собою, неприйняттям середовища, до якого він належав.

Але кінець кінцем переважали обєктивні чинники: життєвий уклад Росії змінився під впливом війни 1812 року. Саме цей факт відродив Пєра у той момент, коли він остаточно переконався у марності внутрішніх зусиль. І перед нами зявляється зовсім новий герой, загартований усвідомленням близькості до народу і сповнений власної величі, як людини, причетної до цього народу.

Андрій Болконський значно раніше переглядає свої колишні ідеали. На це наштовхнули його і аустерліцькі події, і смерть дружини, і повязане з цією смертю почуття відповідальності за долю близької людини, і спроби знайти себе, залучившись до реформаторської діяльності Сперанського, і невірність Наташі. Але він набув вагомого досвіду - інтересу до простої людини, до такої, як капітан Ту шин. Моральну опору Андрій Болконський знайшов в усвідомленні себе як частки великого цілого, імя якому - народ.В епопеї «Війна і мир» внутрішній стан героїв залежить від усвідомлення своєї значимості та єдності з народом.

У романі «Анна Кареніна» межа між добром і злом пролягла у духовному світі героїв. Тому образи цього твору складніші, психологічно місткі, суперечливі та значущі. Такі риси характеру Анни Кареніної як сила волі, високо розвинене почуття людської гідності, сміливість і відвертість зумовлюють психологічний стан, в якому повсякчас перебуває героїня. У задушливій атмосфері аристократичного світу, в оточенні моральних потвор, таких як Каренін і Бетсі, вона не може не покохати Вронського, наділеного безліччю чеснот. Але Вронський не зміг подолати суперечливість між своїми благородними вчинками і мораллю свого кола. Отже, внутрішній стан героїв «Анни Кареніної» зумовлений не лише станом суспільства, а їх особистими якостями. Якою глибиною вражає сцена скачок, сцена таємного побачення Анни з дитиною та сцена передсмертних годин Анни. Ці сцени - вершина психологічного аналізу.Через внутрішній стан людини Л. М. Толстой показав тогочасне суспільство. Його героїв не можна засуджувати, вони самі й судять себе, і прирікають на муки, і карають. Саме в цьому і полягає найвищий геній Л. М. Толстого як майстра художнього слова.

Глибокий психологічний аналіз стану героїв Толстого повязаний з почуттями внутрішнього драматизму самого автора, релігійно-моралістичним ставленням до людини та її вчинків.

Імя Толстого у світовій літературі стоїть поряд із такими іменами, як Гомер, Данте, Шекспір, Сервантес, Ґете. Коли ми згадуємо ці імена, перед нашим внутрішнім зором постають обличчя серйозних чоловіків з бородами, з орлиними профілями, проникливими поглядами. Це повною мірою стосується і Льва Толстого, оскільки його творам притаманна така сила емоційного й інтелектуального впливу, що не кожний читач спроможний витримати це випробування. Чи не тому у Толстого завжди були і є не тільки віддані шанувальники, а й запеклі супротивники? Сучасного недосвідченого читача нерідко відлякує обсяг толстовських книжок. Але коли поринути в читання - то виникає духовна потреба все далі заглиблюватися в художній світ великого майстра. Людина, яка сама для себе підносить сутнісні питання буття - «що таке життя?», «що таке смерть?», «навіщо я живу?», - не зможе обминути Толстого, тому що це головні питання його творчості, які він висвітлює глибоко й багатогранно.

Размещено на .ru