Формування суспільної свідомості Київської Русі в умовах східних та західних впливів - Автореферат

СКОВОРОДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукРобота виконана в Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка на кафедрі філософії і соціології Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Лобас Володимир Хомич, Київський державний університет економіки та технологій транспорту, професор кафедри Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Кримський Сергій Борисович, Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, провідний науковий співробітник кандидат філософських наук, доцент Бойченко Михайло Іванович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент Захист відбудеться 21.06.2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.161.02 в Інституті філософії імені Г. С.Дискурс у сфері суспільної свідомості, що відбувається у поліінтенційному спектрі, в який входять: визначення системності, що діє як на рівні загального історичного буття, так і у межах окремих формацій, формулювання законів взаємовпливу структур суспільного буття та форм колективної свідомості, розуміння характеру відносин свідомості суспільства у загальному масштабі з вимірами професійної свідомості, потребує активної розробки в генетичному напрямі. В ході історичного процесу розвитку суспільства ті конструкції, що напередодні складали власність вузькопрофесійних верств або виступали як складові діалогу культур, перетворюються у загальний здобуток людської спільноти. Свідомість суспільства функціонує системним засобом, маючи в своєму складі стійкі організуючі конструкти та рівні, що підлягають трансформації при збереженні змістовної чи функціональної схематики. Київська Русь є тим максимально-далеким минулим, у котрому ми можемо шукати корені конструкцій суспільної свідомості, навіть діючих зараз, з науковою достовірністю маючи підстави назвати їх власним минулим. Розуміння та визначення специфічної, властивої для даної культури поведінки в аспектах ставлення до іншокультурного дозволяє скласти уявлення про соціум як багатовимірну систему, яка володіє розвинутим механізмом регуляції.У першому розділі “Формування критеріїв регулювання культурного діалогу як складової суспільної свідомості (на матеріалі традиційної картини світу в культурі Київської Русі )” аналізуються три текстові корпуси народної культури Київської Русі: магічні замовляння, билини та духовні вірші. Формування картини світу в бойовому епосі Київської Русі детермінується специфічним станом взаємовідносин між рівнем подій, на якому відбувається суспільне буття, та рівнем світосприйняття “довгого часу”, до якого переважно належать головні складові суспільної свідомості Київської Русі. У другому розділі “Час як буттєвий та соціальний феномен в суспільній свідомості Київської Русі” дисертант стверджує існування в християнському середньовіччі двох варіантів дискурсу про владу, які у тексті дисертації названо як трансцендентний та тутешній. У третьому розділі “Суспільна свідомість Київської Русі як єдність суперечливих механізмів” система свідомості суспільства Київської Русі постулюється за допомогою бінарної опозиції категорій присутності / відходу (скорочено ЗБОР - Загальна Бінарна Опозиція Русі). На різних рівнях функціонування суспільства Київської Русі відбувається постійне коливання між станами, котрі можливо зрозуміти у цілісності та закономірності лише через теорію про існування двох протилежних категорій, за якими формуються структури суспільного буття та масове розуміння його як доцільної єдності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ