Формування сучасної системи міжнародних економічних відносин - Курсовая работа

Україна тільки входить в систему світового економічного простору і від того, як цей процес буде відбуватись залежить подальший економічний і соціальний розвиток держави, як органічної підсистеми світової економіки. У свою чергу це вимагає у найближчі 1-2 роки переорієнтувати нагромаджений науково-промисловий потенціал на виробництво експортної продукції, освоїти порівняльні переваги, що полягають не тільки у достатніх природних ресурсах, а й у наявних в Україні науково-технічних знаннях, високій кваліфікації й порівняно дешевій робочій силі, пріоритетних напрацюваннях за окремими ключовими позиціями науково-технічного прогресу . Вона спрямовується на: · створення умов що уможливлюють зменшення імпортних поставок товарів, які в достатній кількості можна виробляти в Україні; Тому з погляду територіального поділу праці її економіка працювала, перш за все, на внутрішній ринок тієї держави, до якої вона входила повністю або частково, і економіка нашої країни розвивалася за принципом доповнюваності: у нас розміщувались лише ті галузі виробництва, які тут були найефективніші з погляду міжрегіонального обміну. Основним нормативним актом, що регулює зовнішньоекономічну діяльність в Україні, є Закон „країни “Про зовнішньоекономічну діяльність в Україні”, згідно з яким зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність субєктів господарської діяльності України та іноземних субєктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними. що має місце, як на території України, так і за її межами.В умовах тривалих кризових явищ в економіці України великого значення набувають не тільки заходи щодо їхнього подолання, а й створення сприятливого середовища для субєктів внутрішнього ринку країни у майбутньому. Підвищення добробуту нації на основі високого рівня конкурентоспроможності є не тільки основною метою уряду, а й загальнонаціональним завданням, до вирішення якого мають бути залучені всі верстви українського суспільства. Вже сьогодні зрозуміло, що без загальнонаціональної соціально-економічної ідеї, навколо якої може відбутися консолідація усіх прогресивних сил суспільства на різних його рівнях, майбутній шлях України буде примарливим і нагадуватиме деморалізовану сукупність населення, підпорядковану чужим інтересам та знесилену суперечками між певними кланами всередині країни. Для нього дедалі частіше стають характерними нові явища, що раніше не мали такого масштабного прояву: суттєві зрушення у міжнародній економічній системі, які посилюють взаємозалежність і взаємоповязаність національних ринків; глобальні зміни у процесах конкуренції, що впродовж останніх років розвивалися під впливом усунення барєрів між стабільним ринковим середовищем капіталістичних країн та протилежною системою країн колишнього соціалістичного табору - все це демонструє світовій громадськості недоліки теоретичної бази у сфері регулювання сучасних МЕВ, а іноді й повну її відсутність. Про швидкість процесу обєднання свідчить таке порівняння: інтеграційний процес у Європі триває понад 50 років з поступовою ліквідацією барєрів, недоречностей та суперечок, а економічна інтеграція України і країн СНД у значно більших масштабах де-факто відбулася не менше, ніж за 10 років (з моменту розпаду СРСР) без проведення необхідного комплексу заходів щодо уніфікації умов економічного розвитку країн-партнерів.Економіка будь-якої країни на сучасному етапі не може обійтися без виходу на світові ринки. Розширення рамок такого виходу за допомогою збільшення обсягів і асортименту продукції національних товаровиробників забезпечує нарощування потужності держави і сприяє зміцненню її конкурентоспроможності на світових ринках. Вітчизняна економіка ще має пройти тривалий шлях ефективного інтегрування у системі міжнародного поділу праці і товарообміну, подолати певні технологічні та інші перешкоди на цьому шляху, вирішити проблеми здійснення прогресивних структурних зрушень, це зокрема передбачає посилення уваги до раціональної організації зовнішньоекономічних звязків нашої країни, забезпечення їх динамічного зростання і оптимізації в умовах глобалізації. Використання вигод від участі у міжнародному поділі праці дозволяє кожній країні постійно підвищувати свою економічну ефективність і результативність, даючі їй можливість зосереджуватись на виробництві тих товарів та послуг, по яких вона має переваги у конкурентоспроможності у порівнянні з іншими країнами. Збільшення частки країни у світовому експорті спричиняє покращення її економічного стану, якщо зростання експорту продукції галузей з високою продуктивністю супроводжується підвищенням питомої ваги цієї продукції в загальному обсязі виробництва даної країни.З метою усунення зазначених вище негативних явищ в сфері зовнішньоекономічних відносин Україні необхідно розвязати такі завдання: по-перше, обмежувати ввіз продукції чорної металургії, покращувати якість металу, зменшувати масу готових виробів, домагатися міжнародних сертифікатів на свою продукцію тощо. По-третє, відмінити імпортне (ввізне мито) на такі страт

ЗМІСТ

Вступ 3

1.Теоретичні аспекти формування системи міжнародних економічних звязків України. 5

1.1 Економіка України в системі міжнародного поділу праці. 5

1.2 Правова та організаційна основа зовнішньоекономічної політики України. 10

1.3 Сучасні проблеми зовнішньоекономічної діяльності України. 14

Розділ 2.Методологічні основи формування міжнародних економічних відноси в Україні 17

2.1.Практичні цілі міжнародного співробітництва в контексті системного аналізу 17

2.2.Напрямки підвищення конкурентоспроможності української економіки 22

2.3.Інформатизація як визначальний фактор моделі міжнародного співробітництва. 26

Розділ 3. Можливості розширення зовнішньоекономічної діяльності України 28

Висновок 32

Список використаної літератури 36