Роль і місце структурно-інвестиційної політики в теорії і практиці державного регулювання економіки. Оцінка ефективності функціонування механізмів і методів формування та реалізації структурно-інвестиційної політики в Україні, методи вдосконалення.
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управлінняПовільне залучення ринкових джерел фінансування інвестицій зумовило порушення відтворювальних процесів в економіці країни і стало негативним чинником «усунення» держави від процесу регулювання структурних перетворень, що виявляється у відсутності ефективної структурно-інвестиційної політики. Структурно-інвестиційна політика передбачає розробку концепції розвитку економіки, у якій визначені генеральна мета і вектор індустріального перетворення виробничо-господарського комплексу країни. Значною мірою через відсутність загальновизнаної концепції розвитку національної економіки в Україні не була створена теоретично обґрунтована і практично діюча галузева політика, в основу якої покладено розвиток її найважливішого ядра - структурно-інвестиційної складової. Дослідження структурно-інвестиційної політики як функції державного регулювання економіки, її переваги і недоліки розглядаються в працях таких зарубіжних учених, як А. Для досягнення мети дослідження було поставлено і вирішено такі завдання: - визначити роль і місце структурно-інвестиційної політики в теорії і практиці державного регулювання економіки;У першому розділі - «Теоретико-методичні основи формування структурно-інвестиційної політики» - здійснено виклад методологічних засад формування структурно-інвестиційної політики та механізмів державного регулювання інвестиційних процесів, проведено системний аналіз наукового доробку з теми, охарактеризовано стан джерельної бази роботи й визначено напрями дослідження. Вони представлені такими напрямами: особливості географічного, природно-кліматичного і національного характеру, завдяки яким роль державі в економіці України історично була більш значною, ніж в європейських країнах; прояв негативних соціально-економічних наслідків панування адміністративно-командної системи; специфічні особливості періоду переходу до ринку, у якому держава вирішує унікальні проблеми трансформації економіки; негативні наслідки політики прямого втручання держави в економіку; негативні тенденції конкретних реалій, у яких відбувалося реформування економіки. Так, зокрема, обєктом власне структурної політики може бути не тільки структура всієї економіки, а й структура будь-якої її сфери, зокрема промисловості, що є визначальною для сучасного розвитку індустріальної системи. У рамках комплексного підходу до державної структурно-інвестиційної політики її забезпечувальна складова повинна, на нашу думку, включати такі три форми участі держави в інвестиційній діяльності (у частині, спрямовані на структурну перебудову промисловості): 1) пряма участь держави в інвестиційній діяльності, здійснювана за рахунок бюджетних коштів; 2) використання макроекономічних підходів з метою створення сприятливих умов для розвитку інвестиційної діяльності (непряме державне регулювання інвестицій); 3) мобілізація і формування інвестиційних ресурсів. Подальший розвиток ринкової економіки й адекватна йому трансформація економічної теорії сприяли еволюції категорії «інвестиції», напрям якої формувався в такій послідовності: з прийняттям «економікс» замість «політичної економії» з поняття інвестицій практично виключається соціально-економічний аспект досліджень, властивий марксистській концепції капіталу, вони стають загальноприйнятою масовою категорією, використовуваною як у макроекономічних моделях, так і в аналізі на рівні мікроекономіки; при деяких розбіжностях у трактуванні поняття «інвестиції» більшість авторів на перший план висувають його матеріальний зміст та кількісні техніко-економічні параметри; у міру подальшого розвитку економіки починає виявлятися історична обмеженість класичних підходів до аналізу інвестиційних процесів, що має своє відображення в окремих публікаціях; з переходом країн з розвинутими ринковими відносинами на нові прогресивні моделі розвитку економіки (постіндустріальну, інформаційну) поняття інвестицій розширюється, відбувається доповнення їх традиційного розуміння такими елементами, як інвестиції у людський капітал, інтелектуальні, інноваційні, структурні, інформаційні й інші інвестиції.Еволюція теоретичних поглядів на формування механізмів стійкого розвитку ринкової системи господарювання, зумовленої ускладненням самого економічного життя, зміною умов і виникненням специфічних проблем, характерних для різних етапів становлення ринкової економіки, спричинила розвиток теорії про припустимий рівень і масштаби втручання держави в економіку. Систематизація великої кількості факторів, що відображають специфічні умови функціонування економіки України, дає змогу аргументувати необхідність збільшення ролі держави в ринкових умовах в Україні. У рамках комплексного підходу забезпечувальна складова такої політики повинна включати такі форми участі держави в інвестиційній діяльності: пряма участь; непряма участь; мобілізація і формування інвестиційних ресурсів.
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
