Підвищення деструктивної стійкості вапняно-кремнеземистих композитів. Вплив складу й умов приготування гідроактивованих в’яжучих та сумішей на їх структурні властивості. Оцінка ступеня значимості рецептурно-технологічних факторів на міцність композитів.
При низкой оригинальности работы "Формування структури і властивостей вапняно-кремнеземистих композитів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Одеська державна академія будівництва та архітектури АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукРобота виконана в Одеській державній академії будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Науковий керівник - доктор технічних наук, доцент Шинкевич Олена Святославівна, Одеська державна академія будівництва та архітектури, завідувач кафедри "Процеси та апарати в технології будівельних матеріалів" З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеської державної академії будівництва та архітектури за адресою: 65029, м.проаналізувати зміну міцності композитів, які одержані на оптимальних складах вяжучого, під впливом складу суміші, умов твердіння та режимів ТВО; проаналізувати зміну деформаційних властивостей композитів під впливом складу суміші, умов твердіння та режимів ТВО; Наукова новизна отриманих результатів: - Вперше проведено комплексні експериментальні дослідження і на їх основі отримані експериментально-статистичні залежності впливу складу, режимів та умов твердіння активованих вапняно-кремнеземистих вяжучих та сумішей на деформаційно-міцнісні властивості і тріщиностійкість вапняно-кремнеземистих композитів. Введення дрібнозернистого заповнювача підвищує ефективну вязкість суміші в 2-2.5 рази, однак, в процесі гідроактивації її з дрібнозернистим заповнювачем ефективна вязкість знижується більш ніж в 3 рази і досягає вязкості неактивованої суспензії вяжучого, а введення мінеральної добавки призводить до підвищення ефективної вязкості суміші не більше ніж на 10%. На основі проведеного літературного огляду була сформульована гіпотеза, яка полягає в припущенні, що величину залишкових змін обєму твердіючих вапняно-кремнеземистих композитів на основі високорухливих гідроактивованих сумішей, до складу багатокомпонентного вяжучого яких входить негашене вапно, можна регулювати за рахунок підбору й оптимізації складів вяжучого та суміші, а також умов твердіння і режимів їх обробки, що забезпечить формування структури, яка сприятиме отриманню виробів підвищеної деструктивної стійкості.Встановлено, що управління процесами формування структури шляхом спрямованого регулювання відносної величини обємних змін, властивих високорухливим сумішам, що містять як компонент вяжучого негашене вапно, забезпечить підвищення деструктивної стійкості і ефективності вапняно-кремнеземистих композитів. Встановлено, що вязкість вапняно-кремнеземистого вяжучого в процесі гідроактивації може бути знижена в 2-3 рази без зміни його водопотреби в залежності від складу. Введення дрібнозернистого заповнювача підвищує ефективну вязкість суміші в 2-2.5 рази, однак, в процесі гідроактивації її з дрібнозернистим заповнювачем ефективна вязкість знижується більш ніж в 3 рази і досягає вязкості неактивованої суспензії вяжучого, а введення мінеральної добавки призводить до підвищення ефективної вязкості суміші не більше ніж на 10%. Встановлено, що гідроактивація поверхні дрібнозернистого заповнювача сприяє підвищенню мікротвердості безклінкерної матриці вяжучого в 1.3 рази в порівнянні з неактивованим заповнювачем. Значення Е = 25 Гпа для вапняно-кремнеземистих композитів, яке відповідає значенню Е для цементних дрібнозернистих бетонів, досягається при ?п.в.=6 годин і ?ТВО = 10 годин і питомій поверхні трепелу Sпит1 = 350 м2/кг.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы