Доведення, що основою для класифікації стратегій впливу на диспропорційність є поєднання об’єктивних її характеристик з можливостями регулювання, а також самі соціально-економічні характеристики диспропорційності, що покладаються в основу регулювання.
Формування стратегій регулювання регіональних диспропорційЗавданнями дослідження є аналіз теоретичних підходів до формування інструментів впливу на регіональну диспропорційність та практику регулювання диспропорційності; виявлення суттєвих чинників, що покладаються в основу формування стратегій регулювання диспропорційності; класифікація стратегій впливу на регіональну диспропорційність. Доведено, що основою для класифікації стратегій впливу на диспропорційність є поєднання обєктивних характеристик диспропорційності з можливостями її регулювання, а також самі соціально-економічні характеристики диспропорційності та цілі, що покладаються в основу регулювання диспропорційності. Завданнями дослідження є наступні: проаналізувати теоретичні підходи до формування інструментів впливу на регіональну диспропорційність та практику регулювання диспропорційності; виявити суттєві чинники, що покладаються в основу формування стратегій регулювання диспропорційності; класифікувати стратегії впливу на регіональну диспропорційність. У роботі використано методи системного аналізу (при вивченні теоретичних підходів та практики регулювання диспропорційності); групувань і класифікацій та структурно-функціональний (при систематизації визначальних чинників, що лежать в основі поділу стратегій регулювання диспропорційності на групи); порівняльного аналізу (для виявлення сутнісних характеристик видів стратегій регулювання диспропорційності і наслідків їх застосування). З метою забезпечення ефективності регулювання диспропорцій доцільно виробити єдиний стандартизований підхід до впливу на диспропорційність і сформувати стратегії регулювання диспропорційності.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
