Формування стратегії стійкого функціонування гірничо-металургійного комплексу - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Формування стратегії стійкого функціонування гірничо-металургійного комплексуПерехід України до ринкових відносин, зміна умов господарювання, специфічність продукції, зростання цін на сировину та енергоносії, нестійкий та змінний попит на продукцію, загострення конкуренції на світових ринках промислової продукції, складає основу проблем повязаних з ефективністю функціонування гірничо-металургійного комплексу. Актуальність обраної теми підтверджується тим, що слабкі ринкові позиції гірничо-металургійного комплексу України на світовому ринку зумовлені значним технологічним відставанням, зниження обсягів виробництва основних видів продукції, що зумовлено скороченням капітальних вкладень на підтримання виробничих потужностей та поновлення основних засобів, зростанням вартості основних засобів гірничо-металургійного комплексу, що стало наслідком неналежного інвестування. Разом з тим, має місце неефективне використання наявних у галузі ресурсів, і як наслідок, зниження попиту на продукцію, що, а свою чергу, призвело до падіння загальних обсягів виробництва, гальмування розвитку галузі та загальне зниження рівня доходів від функціонування гірничо-металургійного комплексу, саме тому, актуальним є питання дослідження теоретичних аспектів формування стратегії стійкого функціонування в даній галузі. на підставі розробленого методичного підходу проведено аналіз стійкості функціонування гірничо-металургійного комплексу; Для досягнення поставлених у дисертації завдань використовувалися наступні методи: теоретичне узагальнення та системний аналіз - при визначенні понять стійкість, стратегія, функціональні складові стійкого функціонування; статистичний аналіз - при проведенні аналізу тенденцій розвитку та оцінці забезпеченості ресурсами гірничо-металургійного комплексу; методи математичного моделювання (кореляційно-регресійний аналіз та метод головних компонент)-при визначенні основних напрямів, що забезпечують стійке функціонування та шляхи забезпечення надійності стійкого функціонування гірничозбагачувальних підприємств комплекса; метод порівняння-при виявленні ступеню функціонування та оцінці фінансової стійкості підприємств галузі; методичний підхід-при дослідженні факторів, що впливають на стійке функціонування підприємств галузі та функціональних складових управління стійким функціонуванням підприємств; системний підхід - при визначенні основних напрямів, що забезпечують стійке функціонування; графічні методи - при узагальненні та оформленні проведених досліджень та отриманих результатів.Встановлено, що формування цільової позиції при обґрунтуванні стратегії доцільно для підприємств гірничо-металургійного комплексу обирати в аспекті обсягу реалізації у фізичному вираженні, що є репрезентативним показником для підприємств, орієнтованих на мінерально-сировинну базу, природні та трудові ресурси, та в умовах, коли підхід до визначення одиниці продукції залишається незмінним. У другому розділі «Діагностика формування передумов та складових стійкого функціонування гірничо-металургійного комплексу» відповідно до поставлених завдань визначено тенденції розвитку гірничо-металургійного комплексу, проведено оцінку забезпеченості ресурсами гірничо-металургійного комплексу, проведено оцінку стійкого функціонування гірничо-металургійного комплексу, проаналізовано господарську діяльність підприємств галузі. В процесі дослідження стікості функціонування галузі національного господарства проведений аналіз діяльності підприємств: ВАТ «Інгулецький ГЗК, ВАТ «Південний ГЗК», ВАТ «Центральний ГЗК», ВАТ «Північний ГЗК» виявлено, що однією з проблем не стійкого функціонування гірничо-металургійного комплексу є відсутність комплексного підходу до його оцінки, що обумовлено необхідністю врахування специфіки їх діяльності як великих моно продуктових підприємств. Проведений аналіз стійкого функціонування гірничо-металургійного комплексу, за результатами розрахунків, виявив, що, при зростанні власних оборотних засобів ВАТ „Південний ГЗК” забезпечило збільшення джерел формування власних оборотних коштів, що в свою чергу призвело до зниження загального обсягу запасів і витрат, як результат нестача власних оборотних засобів, що свідчить про наявність кризового фінансового стану. ВАТ „Інгулецький ГЗК” забезпечив збільшення джерел формування власних оборотних коштів, зростання необоротних активів, що призвело до зниження загального обсягу запасів і витрат; при збільшенні загального обсягу джерел формування запасів і витрат, і як результат, надлишок власних оборотних засобів, загальний обсяг основних джерел формування запасів і витрат та надлишок власних і довгострокових джерел формування запасів і витрат, що дозволяє характеризувати фінансовий стан ВАТ „Інгулецький ГЗК” як абсолютно стійкий.

Основний зміст роботи