Формування стратегії розвитку вуглевидобувних підприємств - Автореферат

Формування стратегії розвитку вуглевидобувних підприємствУ сучасних умовах розвитку української економіки одним із найбільш важливих завдань прикладного характеру стає впровадження підходів до управління підприємствами на всіх рівнях, а також формування такої політики, яка дозволяє забезпечити стале функціонування підприємств у короткостроковій перспективі та подальший їх розвиток у довгостроковій. Практика господарювання вітчизняних і зарубіжних підприємств свідчить, що одним із ефективних інструментів забезпечення їх розвитку є стратегічне управління, яке зумовлює вирішення питань щодо моніторингу середовища, визначення цілей і способів їх досягнення, а також розробку відповідних стратегічних альтернатив. Отже, необхідність наукового опрацювання питань забезпечення сталого функціонування шахт визначила проведення подальших досліджень з розробки відповідного організаційно-економічного механізму стратегічного управління шахтами та формування стратегії їх розвитку, що обумовило вибір теми дисертації, її мету, зміст і завдання. У рамках госпдоговірної науково-дослідної роботи «Розробка інструкції з поточного та перспективного планування на вугледобувних підприємствах» (номер держреєстрації 0104U004669, 2004 р.), що виконувалася за завданням Міністерства палива та енергетики України, запропоновано методичний підхід до планування основних техніко-економічних показників вуглевидобувних підприємств. У процесі дослідження було використано такі методи: узагальнення, аналізу та синтезу (для обґрунтування та уточнення обєкта дослідження, його складових, задач та інструментів); системного аналізу (при формуванні механізму стратегічного управління та моделі взаємодії шахти із зовнішнім середовищем); стратегічного аналізу (для формування матриці вибору стратегії); експертних оцінок (діагностика середовища функціонування підприємств); матричний (для корегування стратегії розвитку вугільних шахт); індексний (для визначення ступеня впливу окремих показників); нормування (для забезпеченості порівняності окремих показників діяльності шахт); дискримінантного аналізу (для визначення однорідних груп шахт, які видобувають вугілля у схожих гірничо-геологічних умовах).Дослідженнями встановлено, що відповідно до завдань, які вирішуються підприємством щодо забезпечення сталого функціонування підприємств у довгостроковій перспективі, процес формування стратегічних напрямів розвитку повинен мати динамічний характер, яким передбачається не тільки розробка стратегії, але й можливість її корегування у процесі реалізації і адаптації відповідно до змін зовнішнього середовища. Встановлено також, що важливою умовою ефективної реалізації стратегічних альтернатив розвитку підприємств є узгодженість цілей і стратегії, які розробляються на різних рівнях управління, що дозволяє підприємству забезпечити стабільний розвиток і стійке положення на ринку та визначати перспективні види своєї діяльності. Зважаючи на значення економічних циклів у процесі формування стратегічних напрямів розвитку підприємств, досліджено різні підходи авторів до оцінки їх тривалості та причин виникнення, визначення фаз та етапу життєвого циклу, використання теорії циклів в управлінні підприємством. У звязку з цим у роботі під організаційно-економічним механізмом стратегічного управління вуглевидобувними підприємствами пропонується розуміти сукупність методичних підходів і організаційних процедур щодо формування стратегічних альтернатив розвитку, реалізація яких дозволяє на підставі врахування впливу факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, галузевої специфіки, етапу розвитку підприємства й гірничо-геологічних умов відпрацювання запасів вугілля в межах шахтного поля послідовно здійснювати дії щодо збереження та підвищення життєздатності шахт і забезпечення їх сталого розвитку. З урахуванням динамічних змін зовнішнього середовища, які впливають на результати функціонування шахт, для аналізу їх сучасного стану запропоновано матрицю «обсяги видобутку вугілля - темпи зростання», яка дозволяє здійснити розподіл їх на групи, враховуючи динаміку зміни обсягів видобутку вугілля.У дисертації вирішено актуальну науково-практичну задачу щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму стратегічного управління вуглевидобувними підприємствами. Встановлено, що стратегічне управління як складова частина ефективного управління має свої специфічні цілі та завдання щодо пошуку альтернативних шляхів забезпечення стабільної роботи підприємств з урахуванням галузевих особливостей на підставі результатів моніторингу зовнішнього і внутрішнього середовища, реалізації відповідних тактичних і стратегічних альтернатив та зумовлює необхідність створення гнучкої системи, яка дозволяє адекватно реагувати на зміни середовища за умов ефективного використання наявного потенціалу й обмеженості ресурсів. Досліджено сучасний стан вуглевидобувних підприємств і динаміку економічних процесів у галузі, що дозволило виявити негативні тенденції, які зумовлюють порушення стабільної роботи шахт.

Основний зміст дисертаційної роботи