Формування стратегії розвитку та використання управлінського персоналу - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУРоботу виконано в Харківському національному економічному університеті, Міністерство освіти і науки України. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент Лутай Лариса Анатоліївна, завідувач кафедри економіки і менеджменту, Інститут післядипломної освіти, Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. Захист відбудеться «3» грудня 2010 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр Д 64.251.01, у Науково-дослідному центрі індустріальних проблем розвитку НАН України за адресою: 61022 м.Підвищення інтенсивності змін в усіх сферах життєдіяльності, а, разом з цим, невизначеність та нестабільність політичного та економічного життя в Україні, потребує стратегічного підходу до вирішення проблем розвитку та використання управлінського персоналу, який дозволить отримати системність в питаннях управління персоналом, підвищити рівень розвитку та мотивації до інтелектуальної праці, створити «критичну масу» управлінського персоналу нової формації, яка характеризується стратегічним мисленням, високим рівнем освіченості, прагненням до професійного навчання та нових знань. Все це робить тему дисертаційної роботи «Формування стратегії розвитку та використання управлінського персоналу», актуальною. Узагальнення захищених в Україні за даною проблематикою дисертаційних робіт дозволило зробити висновок, що доволі ґрунтовно вивчено питання формування стратегії - 172 роботи, також доволі змістовно досліджено управління персоналом - 66 робіт, розвитку персоналу присвячено 6 робіт, проблеми використання персоналу висвітлені у 7 роботах, але розвитку та використанню управлінського персоналу, в тому числі й формуванню відповідної стратегії вітчизняними дослідниками присвячено недостатньої уваги, про що говорять 2 дисертаційні роботи. Тому подальше поглиблення теоретичних і методичних досліджень у цій сфері повязане з уточненням категоріального апарату щодо стратегії розвитку та використання управлінського персоналу, розробкою методичних підходів, що дозволяють не тільки діагностувати рівень розвитку та використання управлінського персоналу, а й сформувати стратегію з урахуванням прогнозованих змін у зовнішньому оточенні, потенційних можливостей підприємства та стратегічних орієнтирів, які базуються на досягненні конкурентних переваг, серед яких інновації та інтелектуальний потенціал персоналу. Як спеціальні методи дослідження використано: експертної оцінки - для визначення впливу факторів зовнішнього оточення в процесі формування стратегії розвитку та використання управлінського персоналу коксохімічних підприємств; метод аналізу ієрархій - для визначення пріоритетних напрямків розвитку та використання управлінського персоналу коксохімічних підприємств; кластерного аналізу - для розподілу коксохімічних підприємств на стратегічні групи; факторного аналізу - для обґрунтування вибору показників за видами інвестицій у розвиток УП; метод таксономії - для оцінки рівня залежності підприємства від зовнішнього оточення та його внутрішніх можливостей та ефективності діяльності управлінського персоналу, матричний аналіз - для вибору стратегії розвитку та використання управлінського персоналу.У першому розділі - "Теоретичні засади розвитку та використання управлінського персоналу" - визначено місце управлінського персоналу (УП) в господарській діяльності; вивчено теоретико-наукові підходи до розвитку та використання УП; розкрито сутність поняття "використання УП"; доведено необхідність застосування стратегічного підходу до розвитку та використання УП; обґрунтовано фактори зовнішнього оточення, що впливають на коксохімічні підприємства та знижують рівень невизначеності при формуванні стратегії розвитку та використання УП. У другому розділі - "Аналіз розвитку та використання управлінського персоналу коксохімічних підприємств" досліджено рівень впливу факторів зовнішнього оточення на коксохімічні підприємства; обґрунтовано методичний підхід до оцінки внутрішніх можливостей коксохімічних підприємств; розроблено методичний підхід до оцінювання рівня розвитку та використання УП; визначено пріоритетні напрямки розвитку та використання УП коксохімічних підприємств. У дисертаційній роботі діагностику внутрішніх можливостей коксохімічного підприємства запропоновано здійснювати з використанням розширеного за рахунок показників соціальної сфери методу ЗСП та кластерного аналізу, що дозволило виділити три стратегічні групи підприємств: підприємства з високими, середніми та низькими внутрішніми можливостями, а також виявити проблеми та недоліки в діяльності коксохімічних підприємств за наступними складовими: фінансовою, клієнтською, внутрішніх процесів та розвитку персоналу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ