Формування історичних понять в учнів 9-го класу загальнооствітньої школи - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукВідповіді на ці питання набувають особливої актуальності під час організації вивчення курсу історії у школі та у процесі формування системи наукових історичних понять в учнів, адже саме освіта покликана допомогти особистості здобути системні наукові поняття на відміну від сформованих спонтанно житейських знань. Для досягнення мети були поставлені такі основні завдання: 1) простежити еволюцію теорії формування історичних понять в учнів; 2) визначити етапи розвитку теорії формування історичних понять, дати вичерпну характеристику кожному з етапів, встановити їх суть, пріоритетні тенденції, нерозвязані проблеми у методичному забезпеченні засвоєння історичних понять; 3) зясувати якість засвоєння історичних понять учнями 9-х класів загальноосвітньої школи шляхом проведення констатуючого педагогічного експерименту; 4) засвідчити факт наявності або відсутності різниці при засвоєнні учнями теоретичних та емпіричних понять; 5) проаналізувати результати констатуючого педагогічного експерименту та наукові основи уже існуючих систем навчання і за допомогою системно-структурного аналізу обрати прийнятну наукову концепцію засвоєння соціального досвіду, на якій необхідно будувати технологію формування наукових понять; 6) створити проект технології формування наукових понять (як емпіричних, так і теоретичних) в учнів 9-го класу загальноосвітньої школи шляхом побудови теоретичної моделі; 7) перевірити ефективність теоретичної моделі технології за допомогою перетворювального та контрольного експериментів; 8) запропонувати вчителям історії методичні рекомендації щодо впровадження спроектованої технології та підвищення якості засвоєння історичних понять учнями загальноосвітньої школи. Гіпотеза дослідження полягає в тому, що наукові поняття у процесі опанування історії будуть засвоюватися школярами більш свідомо, повно і довготривало, якщо за основу систематизації знань узяти вивчення не окремих понять у процесі ознайомлення учнів з історією різних країн, а обрати шлях вивчення цілісної моделі розвитку суспільства (найважливіші поняття уводяться під час створення теоретичної моделі, що поступово ускладнюється). У звязку із цим можна припустити, що: першочергове вивчення загальної моделі розвитку суспільства (у вигляді логічних схем із уведенням найістотніших понять) дозволить засвоїти теоретичні поняття шляхом аналізу ролі та функції історичних явищ і свідомо опановувати історію окремих країн, оскільки учні бачитимуть місце й значення кожного окремого елементу знань у системі; Запропоноване у дисертації вирішення педагогічної проблеми підвищення ефективності засвоєння історичних понять має наукову новизну й дозволяє забезпечити: 1) поєднання репродуктивних методів навчання із проблемними; 2) формування знань, умінь та навичок разом із способами розумових дій; 3) засвоєння змісту історичних понять переважною більшістю учнів; 4) системність, міцність та глибину історичних знань в учнів.У цей період учені-методисти розпочинають дослідження проблеми формування історичних понять у школярів, внаслідок чого відбувається наукова дискусія про час та шляхи уведення понять у зміст освіти (індуктивний чи дедуктивний), розробляються загальні рекомендації щодо процесу формування історичних понять (Г.Є. Характерними рисами цього періоду в дослідженні аналізованої проблеми є: 1) зосередження уваги на формуванні емпіричних понять; 2) упередження стосовно можливості засвоєння учнями так званих “соціологічних” понять, а тому панівними є рекомендації із формування приблизних історичних понять, без позначення їх відповідним терміном, або навпаки - використання терміну без дефеніції; 3) пропонується індуктивний шлях формування понять, як єдино можливий; 4) основою для утворення понять вважаються історичні уявлення, на базі яких шляхом порівняння повинні утворюватися поняття; 5) нечіткість механізму формування історичних понять, стихійність цього процесу; 6) розробляються рекомендації стосовно окремих понять в окремих курсах, не порушується проблема формування цілісної системи історичних понять. Загальні підсумки тестування досягнень учнів в опануванні історичними поняттями є такими: 1) 2% учнів повною мірою засвоїли історичні поняття; 2) 13% повно і правильно засвоїли ознаки історичних понять, але не завжди могли дати визначення запропонованим поняттям; 3) 45% учнів не засвоїли поняття, наближені до теоретичного рівня узагальнення, у більшості випадків вони не могли дати повне визначення поняттям; 4) 40% учнів не виявили ознак сформованих історичних понять, їх компетентність обмежувалася історичними уявленнями, а інколи навіть історичні уявлення були відсутні (14% від загалу).

. Основний зміст дисертації