Формування стабілізаційної макроекономічної політики в Україні - Автореферат

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управлінняАктуальність теми зумовлена необхідністю дослідження причин, через які дії державних органів виявились недостатніми для досягнення тривалої монетарної стабілізації, а також визначення інструментів управління економікою, які б допомогли досягти цієї мети. Злободенність дослідження пояснюється двома обставинами, по-перше, недостатністю практичних рекомендацій щодо досягнення тривалої стабілізації та слабким теоретичним усвідомлення через недостатній аналіз досвіду інших країн; по-друге, стрибки цін у минулому та різкі коливання валютного курсу на сучасному етапі довели неспроможність досягти стабілізації внутрішньо несумісними методами та поставили першочергове завдання перед українською наукою - знайти теоретичну модель розвязання проблеми, практичне використання якої зумовило б реальну дієвість системи антиінфляційних заходів. По-друге, в Україні після припинення фінансування бюджетного дефіциту шляхом випуску додаткової маси грошей та здійснення грошової реформи, інфляція - головний індикатор стабілізації економіки - почала знижуватися. У роботі використовувались статистичні (при побудові таблиць та графіків, та при дослідженні політики обмінних курсів), економетричні (при кількісному аналізі інфляційних процесів в Україні), графічні (при вивченні зарубіжного досвіду, дослідженні ефективності курсової політики, виявленні основних тенденцій у фіскальній політиці та ін.) методи, аналізу (при дослідженні монетарної політики в Україні) та синтезу (при узагальненні досвіду досягнення стабілізації у перехідних економіках), сходження від абстрактного до конкретного (при аналізі фінансових криз в Україні), описові методи. Базу дослідження становлять офіційні статистичні дані Державного комітету статистики України, державних органів, що відповідають за впровадження монетарної та фіскальної політик (у тому числі Національного банку України (НБУ), Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України), а також статистичні дані Міжнародного Валютного Фонду, Українсько-Європейського центру з питань законодавства та інших структур.Підсумовуючи викладене, можна стверджувати, що стабілізаційна макроекономічна політика є фундаментальною складовою будь-якої державної стратегії, спрямованої на запровадження ринкових важелів регулювання економіки. Дослідження державного управління стабілізаційними процесами у центральноєвропейських і прибалтійських країнах та в нових незалежних державах дозволило стверджувати, що швидке зниження інфляції однаково можливе у відносно багатих (Чехія) і відносно бідних (Албанія, Вірменія) економічних системах. Проведення жорсткої монетарної політики без рішучого реформування фіскальної сфери на певний час може призвести до зниження темпів інфляції, але після цього неминуче настає фінансова криза з її дестабілізаційними наслідками. Приклад досягнення стабілізації в Латвії та Естонії наглядно проілюстрував, що за інших рівних умов, привязка монетарного агрегату (Латвія) і обмінного курсу (Естонія) дає той самий антиінфляційний ефект. Цей період характеризувався застосовуванням таких прямих інструментів монетарної політики, як “стелі” на кредити комерційних банків, цільові кредити та обмеження на процентні ставки, а також значною диференціацією обмінних курсів: офіційний курс, доступ до якого мало обмежене коло осіб, значно завищувався, порівняно із ринковим, що визначався переважно в тіньовій економіці.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ стабілізаційний монетарний валютний інфляція