Формування спеціальних умінь та навичок студенток вищих навчальних закладів у процесі початкового навчання плавання - Автореферат

Національний педагогічний університет імені М.П. Роботу виконано у Національному педагогічному університеті імені М.П. Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Похоленчук Юрій Тимофійович, Національний педагогічний університет імені М.П. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Ганчар Іван Лазарович, Одеська Національна морська академія, професор кафедри фізичного виховання і спорту; З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.За цими даними від 30% до 65% студенток, вступивши у вищий навчальний заклад, не вміють плавати. При цьому слід зазначити, що плавання відіграє важливу роль у підготовці всебічно розвинених фахівців, а у деяких видах діяльності (наприклад педагогічній) є необхідною професійно-прикладною навичкою. У звязку з цим виникла проблема оптимізації навчально-виховного процесу в плаванні, як на це вказують І.Л. Таким чином, процес початкового навчання плавання апріорно, як завершена методична система, все ж піддається тенденціям творчого підходу, оптимізації і часткової зміни зовнішньої структури (форми, методи організації тощо) з боку науковців, тренерів та педагогів відповідно до особливостей навчання тієї категорії рецепієнтів, яку треба навчати. У звязку з цим очевидною є гостра потреба в спеціальних дослідженнях, які допоможуть з визначенням факторної структури ефективного формування плавальних умінь і навичок студенток І курсу, які не вміють плавати, що і обумовлює актуальність нашого дослідження.У першому розділі „Теоретико-методичні засади навчання студентської молоді руховим діям” зроблено аналіз науково-методичної літератури з таких напрямів: історичні умови формування засад навчання руховим діям; сучасний стан дослідження проблеми початкового навчання плавання; роль індивідуальних особливостей людини в процесі навчання спеціальним руховим умінням і навичкам; вивчено особливості навчання плавання на початковому етапі зі студентками вищих навчальних закладів нефізкультурного профілю. Деякими авторами такі здібності характеризуються, як схильність до оволодіння уміннями і навичками плавальної діяльності. У другому розділі „Алгоритм дослідження готовності навчального контингенту студенток, які не вміють плавати, до оволодіння плавальними уміннями і навичками” висвітлено методологічні засади та організацію діагностичного дослідження, описано вплив плавально-координаційих схильностей студенток на процес початкового навчання, досліджено рівень звязку морфофункціональних показників студенток з їх плавально-координаційними схильностями, визначено організаційно-методичні умови формування плавальних умінь і навичок. Результати дослідження вказують, що при загальному обсязі сукупності (n = 74), до групи студенток, які продемонстрували схильність до способу „кроль” було віднесено 53 особи, що складає 71,6%, до групи зі схильністю до способу „брас” - 19 осіб (25,7%), а до групи студенток, в яких було виявлено „поперемінну поштовхову” плавальну координацію увійшли 2 особи, що складає 2,7%. 1), визначено критерії диференціації контингенту студенток, які не вміють плавати на навчальні групи а також визначено ефективність диференційної методики формування спеціальних умінь та навичок студенток у процесі початкового навчання плавання з урахуванням плавально-координаційної схильності.Аналіз науково-методичної літератури показав, що аспект формування навчальних груп за морфофункціональними та іншими критеріями залишається малоефективним, навіть не зважаючи на достатню дослідженість питань впливу індивідуальних факторів на успішність процесу формування плавальних умінь і навичок. Незначна увага з боку науковців до спадкової координаційної нейромоторної діяльності в навчанні плавання, вагомість даного явища як фактора навчання, а також недостатня дослідженість питань використання автоматично діючих механізмів у процесі формування плавальних умінь і навичок вказують на його актуальність. Було також визначено, що плавальні рухи, які людина виконує автоматично, потрапивши до води, мають риси, характерні для техніки рухів нижніх кінцівок при плаванні способами „брас” і „кроль”. Дослідження звязків між плавально-координаційною схильністю і морфофункціональними показниками студенток показав, що координаційна особливість моторики нижніх кінцівок, яка проявляється у людини автоматично при потраплянні до води, є автономною характеристикою нервово-мязового апарату і не має яскраво виражених морфофункціональних маркерів. Проте, в процесі дослідження було помічено, що в деяких випадках схильність до виконання рухів нижніми кінцівками, схожими на стиль плавання „брас”, залежить від меншої довжини стегна, а більша довжина стегна іноді є ознакою поперемінних (кролеподібних) рухових автоматизмів, обумовлених нервовою системою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ