Формування соціальної відповідальності старшокласників у позанавчальній діяльності - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРобота виконана в Житомирському державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: Левківський Михайло Васильович, доктор педагогічних наук, професор Житомирський державний педагогічний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри педагогіки. Офіційні опоненти: Оржеховська Валентина Михайлівна, доктор педагогічних наук, професор, Інститут проблем виховання АПН України, лабораторія превентивного виховання, завідувач; Захист відбудеться "15" квітня 2003 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України, 04060, м.У стратегічних документах розвитку освіти нашої держави ("Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті", "Концепція виховання дітей та молоді в національній системі освіти") підкреслюється, що демократичне суспільство потребує формування у дітей та молоді гуманності, стійких морально-духовних цінностей, високого інтелекту, творчості й відповідальності. Як засвідчує педагогічна практика, у сучасних школярів часто знижується інтерес до навчання, виявляється тенденція до деструктивної поведінки, що, природно, позбавляє їх можливості виявлення соціальної відповідальності, зокрема у старшому шкільному віці, коли виникає нагальна потреба у самоствердженні та професійному самовизначенні. Соціальна відповідальність має тісний звязок з соціалізацією особистості, яка у соціології розглядається вченими (Л. Отже, соціальна значущість, недостатня розробленість проблеми відповідальності у педагогічній науці та гостра практична потреба спричинилися до визначення теми дисертаційного дослідження "Формування соціальної відповідальності старшокласників у позанавчальній діяльності". Гіпотеза дослідження утримує ідею проте, що формування соціальної відповідальності старшокласників в умовах педагогічного ліцею можливе на основі: - формування у старшокласників усвідомлення соціальної відповідальності як їхньої особистісної цінності;У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено обєкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, методи, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість роботи, особистий внесок автора, наведено відомості щодо експериментальної бази, апробації та впровадження результатів дослідження. Адже саме від рівня сформованості соціальної відповідальності залежить розвиток особистості, суспільства та держави в цілому. Формування практичного компонента соціальної відповідальності передбачає утвердження у старшокласників пізнавальних, організаторських, предметно-перетворювальних умінь та вмінь субєкт-субєктної взаємодії (вміння спілкуватися й співпрацювати з ровесниками, рідними, старшими, вчителями, узгоджувати з ними власні дії; відстоювати власну точку зору; емпатійні вміння та ін.). У другому розділі - "Шляхи формування соціальної відповідальності старшокласників у позанавчальній діяльності" - на основі констатуючого етапу експерименту встановлено, що соціальна відповідальність часто є зовнішнім атрибутом старшокласників, оскільки у них відсутні субєктні знання (про себе, свої інтелектуальні, моральні, потенційні задатки і здібності та відповідні вміння у галузі предметно-перетворювальної, суспільно-корисної і дослідно-пошукової діяльності) та апробовано структурно-функціональну модель формування соціальної відповідальності старшокласників у позанавчальній діяльності. Когнітивний компонент соціальної відповідальності визначається розумінням учнями предмета відповідальності, здатності до самопізнання, усвідомленням власних потреб, прав і зобовязань на рівні соціуму, розумінням важливості саморозвитку не тільки для власного, але й суспільного добробуту.Соціальну відповідальність старшокласників ми розуміємо як генералізуючу якість, що характеризує: соціальну типовість особистості, тобто її здатність дотримуватися у своїй поведінці й діяльності загальноприйнятих у даному суспільстві соціальних норм; вміння обєктивно прогнозувати, проектувати власні дії; здійснювати адекватну самооцінку і самоконтроль; активно й соціально-значуще виявляти свої індивідуальні здібності; виконувати рольові обовязки та звітувати за власні дії. Розвиток мотивів відповідальної поведінки старшокласників здійснюється у напрямку від зовнішніх спонук до появи власних внутрішніх мотиваційних утворень, в результаті чого відбувається інтеріоризація інстанції відповідальності: відповідальність "для інших" стає відповідальністю "для себе". Вони характеризуються особливостями предмета відповідальності, зокрема його усвідомленням, специфікою інстанції відповідальності, характером соціально-значущих, внутрішніх мотивів, а також особливостями розвитку емотивного, когнітивного і практичного компонентів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ