Формування соціально-культурного простору середнього навчально-виховного закладу - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук формування Соціально-культурного простору середнього навчально-виховного закладуДисертаційна робота присвячена обґрунтуванню малодослідженої проблематики наукового осмислення, проектування та експериментального впровадження соціально-культурного простору загальноосвітніх навчальних закладів, педагогічні колективи яких системно займаються інноваційною діяльністю. У результаті потенційно широкий простір потреб, здібностей та інтересів учня не заповнюється оптимально можливим спектром міжсубєктної розвивальної взаємодії, не актуалізує найрізноманітніші форми поведінки, діяльності, спілкування, які мають непересічне значення у прискоренні формування соціально-духовної зрілості підростаючої особи. Основне призначення цього інноваційного проекту полягає в тому, щоб запропонувати таку версію модульно-розвивальної освітньої системи, яка б адекватно і повноцінно розвивала природні багатосферні нахили, здібності та інтереси учнів і давала змогу готувати соціально компетентного випускника школи, спроможного реалізувати власний позитивний потенціал у суспільній та індивідуальній життєдіяльності, а мета створення Школи здібностей як соціально-культурної педагогічної оргсистеми - комплексна діагностика і гармонійний розвиток посферних здібностей особистості вчителя і учня у системі модульно-розвивального навчання (А.В. Зміст проекту, виконання програми дослідно-експериментальної роботи за темою “Школа здібностей” (1995-2001 роки) і перспективність утвердження у сфері освіти модульно-розвивальної проблематики зумовили вибір теми нашого дослідження: “Формування соціально-культурного простору середнього навчально-виховного закладу”. Кремень, А.В, Фурман), сформована концепція полікультурної освіти, нарешті, доведено, що “освіта є соціокультурним феноменом і виконує соціокультурні функції”, відіграє роль оптимального та інтенсивного входження особи у світ науки і культури (Н.В.У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади проектування соціально-культурного простору середнього навчально-виховного закладу” - здійснено науково-парадигмальне та методологічне обґрунтування перспектив розвитку соціально-культурного простору національної освіти, проаналізовані зміст і структура програми дослідно-експериментальної роботи “Школа здібностей”. Її суть відображають категорії “культуротворення”, “культурний розвиток”, “самотворення”, теорія паритетної освітньої діяльності вчителя і учнів, концепція безперервної розвивальної педагогічної взаємодії та оргтехнічна модель повного функціонального циклу модульно-розвивального процесу. Авторська програма “Школа здібностей” описує картину плідної спільно-паритетної роботи науковців, управлінців, практиків і в такий спосіб: 1) взаємозбагачує фундаментальні та прикладні аспекти загальнопедагогічного пошуку, теоретизування і практикування, наукове проектування та новаторське впровадження; У модульно-розвивальній системі відкрита сукупність авторських програмово-методичних засобів (граф-схеми навчальних курсів, культурно-змістові матриці, наукові проекти навчальних модулів, освітні сценарії, міні-підручники, освітні програми самореалізації), що відіграють інструментальну роль у налагодженні безперервної розвивальної взаємодії вчителя і учнів, дають змогу кожному з них домогтися повносубєктної участі у функціонуванні паритетної освітньої діяльності. Суть тривалого педагогічного експерименту полягає в поетапному введенні низки великих груп експериментальних умов, кожна з яких конкретизована у системному наборі кількох (від трьох до пяти) аспектів інноваційних змін: на підготовчому і першому етапах експериментування (1995-1997 роки) це впровадження перших пять нововведень (підготовка вчителів як психологів-дослідників, первинне діагностичне обстеження розвитку школярів, нова технологія організації освітнього процесу, системна диференціація навчання, соціокультурне збагачення навчальних курсів, на другому (1997-1999) - наступних пять (педагогічна апробація техноциклу, моніторинг розвитку особистості, створення авторських програмово-методичних засобів, робота студій посферних здібностей учнів, експертиза розвивальної педагогічної взаємодії), на третьому (2000-2001) - ще три (налагодження паритетної освітньої діяльності вчителя і учнів, оволодіння педагогом мистецькими технологіями навчання, корекція експериментальних умов).При цьому проектування має йти у напрямку від Школи знання до Школи здібностей і культури, а також за умов дотримання критерію достатності: соціальні чи виробничі претензії зростають у ситуації успішної проектно-впроваджувальної діяльності і зменшуються у разі соціальних невдач. Аналізований науковий проект як універсальна форма інтеграції теорії і практики значущий не стільки широтою застосування, скільки здатністю збагачувати соціально-культурний досвід нації, спроможністю перетворити можливе у дійсне, демократизувати та гуманізувати соціум.

. Основний зміст дисертації