Специфіка формування соціально-економічного потенціалу вищої школи, детермінанти формування її регіонального середовища. Проведення оцінки врахування факторів регіонального середовища при формуванні соціально-економічного потенціалу вищої школи.
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Робота виконана у ДВНЗ “Донецький національний технічний університет” МОН України (м. Кратт Олег Адольфович, ДВНЗ “Донецький національний технічний університет” МОН України, професор кафедри зовнішньоекономічної діяльності підприємств (м. Захист відбудеться “23” квітня 2010 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.01 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: вул.Не зважаючи на існування великої кількості досліджень з питань управління вищою школою, проблема формування її потенціалу залишається не розкритою. Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт ДВНЗ “Донецький національний технічний університет” МОН України у межах теми “Парадигма відтворення соціально-економічного потенціалу у контексті глобалізації та регіоналізації” (ДР №0108U005805), де автором обґрунтовано концептуальні межі та специфіку формування соціально-економічного потенціалу вищої школи (СЕП ВШ) в умовах регіону. проаналізовано складові соціально-економічного потенціалу вищої школи; вищий школа соціальний економічний синтезовано детермінанти формування регіонального середовища ВШ; проведено оцінку врахування факторів регіонального середовища при формуванні соціально-економічного потенціалу вищої школи; У ході виконання роботи використано такі методи наукового пізнання: логічного узагальнення, що забезпечило послідовність виконання поставлених завдань; екстенціальний семантичний - при визначенні понять “соціально-економічний потенціал вищої школи” та “соціально-економічний потенціал вищого навчального закладу”; наукової абстракції та системного аналізу - для дослідження соціально-економічного потенціалу вищої школи як цілісного, системного утворення; діалектичний та типологія - для виявлення діалектичних розбіжностей процесу формування потенціалу вищої школи і визначення шляхів його удосконалення; статистичного та порівняльного аналізу і синтезу, дискрептивної статистики - при аналізі фактологічного матеріалу, який характеризує стан СЕП ВШ та середовище, у якому він формується; еталону та абсолютна шкала - при вимірюванні якості СЕП ВШ; економіко-математичного моделювання - у процесі побудови моделі формування соціально-економічного потенціалу вищої школи.У розділі зясовано сутність соціально-економічного потенціалу вищої школи, розглянуто специфіку його формування та інструментарій визначення. Встановлено, що формування потенціалу вищої школи, як процес надання її ресурсам визначеної форми, завершеності, здійснювати без зясування визначення поняття “соціально-економічний потенціал вищої школи” практично не можливо. 1 наведено структуру соціально-економічного потенціалу вищої школи. До складових соціально-економічного потенціалу вищої школи на рівні ВНЗ віднесено: соціальний потенціал, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу, інформаційний та інфраструктурний потенціали, навчально-методичне забезпечення. У розділі проаналізовано сучасний стан соціально-економічного потенціалу вищої школи, тенденції у зміні середовища ВШ, що впливають на формування її потенціалу, а також проведено оцінку урахування трансформацій середовища при формуванні СЕП.У дисертаційній роботі розвязано наукове завдання підвищення якості процесу формування соціально-економічного потенціалу вищої школи на основі узагальнення відповідних теоретичних положень і розробки практичних рекомендацій. У свою чергу, під соціально-економічним потенціалом вищого навчального закладу розуміється система ресурсів ВНЗ, що складається з обєднання можливостей ВНЗ, які відповідають ліцензійним та акредитаційним вимогам і здатні забезпечити конкурентні переваги на ринку, мотивів і настанов економічних субєктів у їх внутрішньому та зовнішньому середовищі, вплив яких позначається на ефективності досягнення цілей ВНЗ. Встановлено, що більш точному визначенню можливостей вищої школи у наданні освітньо-наукових послуг слугує розуміння специфіки формування її потенціалу в контексті єдності складових її локальних потенціалів, з одного боку, та взаємозвязку реального й потенційного, з іншого. До складових соціально-економічного потенціалу вищої школи віднесено: соціальний потенціал, кадрове забезпечення, матеріально-технічна база, інформаційний та інфраструктурний потенціали, навчально-методичне забезпечення. Обґрунтовано, що дотримання системного підходу до дослідження якості формування потенціалу вищої школи з використанням методів аналізу локальних потенціалів, синтезу детермінантів зовнішнього оточення та оцінки врахування факторів середовища розширює можливості наукового пізнання потенціалу.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
