Формування соціальної активності слабозорих молодших школярів засобами музичного мистецтва - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРоботу виконано у Національному педагогічному університеті імені М. П. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Киричук Олександр Васильович, Державна служба зайнятості України, кафедра психології та соціальної роботи, завідувач кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Покутнєва Світлана Олексіївна, Інститут спеціальної педагогіки АПН України, лабораторія тифлопедагогіки Захист відбудеться “26” травня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.450.01 в Інституті спеціальної педагогіки АПН України, за адресою: 04060, м. З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту спеціальної педагогіки АПН України (04060, м.Порушення зорового аналізатора, який у процесі соціальної перцепції виконує інформаційну функцію, призводить до інтерактивних труднощів у сфері спілкування, що значно ускладнює процес соціальної інтеграції дітей з порушеннями зору в соціум (Г. Різні аспекти корекційно-компенсаторного значення музичного мистецтва у навчанні й вихованні дітей з порушеннями зору різних вікових категорій були висвітлені в дослідженнях А. Водночас, незважаючи на проведені наукові дослідження, проблема формування соціальної активності слабозорих молодших школярів (СМШ) засобами музичного мистецтва у вітчизняній тифлопедагогічній теорії і практиці не вивчалася. Відповідно до предмета й мети дослідження було визначено наступні завдання: здійснити системний аналіз та узагальнити науково-теоретичні та методологічні підходи дотичні до досліджуваної проблеми; уточнити сутність поняття “соціальна активність” стосовно слабозорих молодших школярів в контексті музичного мистецтва; розробити та експериментально апробувати модель формування соціальної активності слабозорих молодших школярів засобами музичного мистецтва та комплекс спеціальних позаурочних занять-заходів інтегрованого типу;У вступі обґрунтовано актуальність обраної наукової проблеми; визначено обєкт, предмет, мету і завдання; охарактеризовано теоретико-методологічні основи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість; визначено комплекс методів дослідно-експериментальної роботи; наведено дані щодо апробації здобутих результатів та впровадження їх у практику. У першому розділі - “Соціальна активність слабозорих молодших школярів як психолого-педагогічна проблема” - проаналізовано стан досліджуваної проблеми у філософській, загальній, спеціальній і музичній психолого-педагогічній та науково-методичній літературі, зясовано її актуальність у тифлопедагогіці та тифлопсихології; уточнено сутність поняття “соціальна активність” СМШ в контексті формування її засобами музичного мистецтва; визначено та охарактеризовано стимулюючі функції музичного мистецтва для соціальної інтеграції дітей з порушеннями зору. Щукіна та ін.) дав підстави для висновку про те, що поняття “соціальна активність” у різних наукових галузях розглядається як стан субєкта, якість субєкта (його ставлення до діяльності), що виявляється у процесі взаємодії субєкта із середовищем та визначається мірою вираження соціальної дієздатності людини, яка відповідно, характеризується цілеспрямованістю, енергійністю, посиленою дійовістю, творчим (продуктивним) чи нетворчим (репродуктивним) процесом, у різних видах життєдіяльності (пізнанні, предметно-практичній діяльності, грі, спілкуванні, саморегуляції тощо). Узагальнюючи різні тлумачення поняття “соціальна активність” та розкриваючи його психолого-педагогічну сутність, ми розглядаємо соціальну активність в контексті її формування засобами музичного мистецтва як соціально важливу інтегральну властивість особистості, яка культурно розвивається та активно реалізується у процесі комунікації з музичним мистецтвом. У другому розділі - “Стан формування соціальної активності слабозорих молодших школярів” - аналізується практика виховної роботи у шкільних гуртках художньо-естетичного спрямування в контексті формування соціальної активності СМШ; характеризуються компоненти та показники соціальної активності, які стали основою для визначення критеріїв та рівнів її сформованості; описується методика констатувального етапу дослідження та аналізуються результати експерименту щодо визначення вихідного рівня сформованості соціальної активності молодших школярів з порушеннями зору.Проведене дослідження дало підстави зробити наступні висновки: Теоретичний аналіз та узагальнення психолого-педагогічної, науково-методичної літератури виявили, що поняття “соціальна активність” розглядається, переважно як стан субєкта, якість субєкта, що виявляється під час взаємодії із середовищем та визначається мірою вираження соціальної дієздатності особистості.

Основний зміст