Формування словотвірної системи іменників з модифікаційним значенням жіночої статі в новій українській мові - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Формування словотвірної системи іменників з модифікаційним значенням жіночої статі в новій українській мовіРобота виконана на кафедрі української мови Запорізького державного університету Міністерства освіти України. Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Білоусенко Петро Іванович, Запорізький державний університет, завідувач кафедри української мови В.Стефаника, завідувач кафедри української мови кандидат філологічних наук Іншакова Ірина Опанасівна, Криворізький державний педагогічний університет, доцент кафедри української мови Захист відбудеться 9 червня 2000 р. о 13.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.02 при Запорізькому державному університеті за адресою: 69063, м. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Запорізького державного університету за адресою: 69600, м.Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що досі немає праці, у якій би розглядався процес становлення і розвитку дериваційної підсистеми іменників з модифікаційним значенням жіночої статі в новій українській мові з таким невідємним атрибутом як тиском системи на функціонування її окремих елементів. Мета роботи - розглянути динаміку дериваційної системи іменників з модифікаційним значенням жіночої статі в новій українській мові кінця XVIII - XX ст. Ця мета зумовлює потребу виконання таких завдань: 1) виявити склад словотвірних типів іменників з модифікаційним значенням жіночої статі на різних етапах розвитку нової української мови; У першому підрозділі “Основні напрямки дослідження словотвірної системи іменників - назв істот жіночої статі в українському мовознавстві” подається історія розвитку мовознавчої думки в Україні щодо суфіксального творення назв істот жіночої статі (складовою частиною яких є іменники з модифікаційним значенням жіночої статі). У другому розділі "Розвиток суфіксальної словотвірної системи іменників з модифікаційним значенням жіночої статі" розглядається 25 фемінізуючих формантів та їх похідних, структурну організацію яких українська мова органічно успадкувала переважно з прасловянської доби.У "Висновках" сформульовані основні результати дослідження: У процесі тривалого розвитку української мови склалася дериваційна підсистема найменувань істот жіночої статі, у яких форманти лише модифікують семантику мотивуючих основ - найменувань осіб (рідше, неосіб) чоловічого роду, надаючи їм значення жіночості, тобто в чоловічих і жіночих назвах встановлюється словотвірна симетрія (аптекар - аптекарка, брат - братова, кум - кума, професор - професорша, сторож - сторожиха, цар - цариця). У кінці XVIII - першій половині XIX ст. фонд суфіксальних дериваційних засобів для творення іменників з модифікаційним значенням жіночої статі складався з 11 формантів та їх похідних-к-а (-анк-а,-янк-а,-івк-а),-иц-я (-ниц-я),-ин-а,-ш-а,-их-а,-ов-а,-ух-а,-н-а,-ад-я,-я (благодітельник - благодітельниця, брат - братова, брехун - брехуха, гетьман - гетьманша, дядько - дядина, дяк - дячиха, жид - жидівка, князь - княгиня, князь - княжна, онук - онука, піп - попадя, турок - туркеня, шляхтич - шляхтянка). З другої половини XIX ст. у цьому процесі беруть участь запозичені суфікси-ис-а,-ес-а,-е-я,-ит-а,-ид-а,-ід-а (абат - абатиса, Геракл - Гераклея, принц - принцеса, сеньйор - сеньойорита, Степан - Степанида, сильф - сильфіда), а в говірковому мовленні зазначеного періоду фіксуються поодинокі деривати на-ул-я (горбун - горбуля, хорошун - хорошуля). Словотвірною базою для творення жіночих найменувань за допомогою модифікаційних (фемінізуючих) формантів з давніх часів були головним чином повні основи іменників чоловічого роду. Відіменникові деривати з модифікаційним значенням жіночої статі на-их-а,-ин-а,-ес-а,-ис-а,-ш-а,-ух-а,-ов-а,-ев-а,-ул-я,-ад-я протягом усіх періодів розвитку нової української мови вживалися здебільшого в уснорозмовному (говірковому) мовленні, мові художніх творів, зрідка такі найменування (крім утворень на-ул-я) траплялися в епістолярному й окремих різновидах публіцистичного стилю, а поодинокі утворення з формантами-ес-а,-ис-а - в науковому та офіційно-діловому.