Формування системи забезпечення ефективного використання енергоресурсів у промисловості - Автореферат

Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наукНауковий консультант: доктор економічних наук, професор, академік НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України Алимов Олександр Миколайович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, радник дирекції, завідувач відділу стратегічного потенціалу та макроекономічного аналізу. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України Амоша Олександр Іванович, Інститут економіки промисловості НАН України, директор; Дисертацію присвячено вирішенню теоретико-методологічних і прикладних проблем формування системи забезпечення енергоефективності у промисловості в умовах ресурсних обмежень, розглянутих з позицій запровадження моделі інноваційно спрямованого промислового зростання. Запропоновано методологію формування результативної СЗЕ за єдиним критерієм оцінки, методики на основі агрегованих показників-індикаторів ЕЕ: чотирирівневого прогнозу, проектування стратегічного потенціалу, ранжування новацій, добору моделі промислового зростання, експрес-діагностики технологій, трансформації СЗЕ та визначення центрів прикладення зусиль. Диссертация посвящена вопросам теоретико-методологических и прикладных проблем формирования системы обеспечения энергоэффективности в промышленности в условиях ресурсных ограничений, рассмотренных с позиций реализации инновационной модели промышленного развития.Оптимального варіанту щодо його реалізації можна досягти лише у разі глибокого дослідження сучасних процесів щодо забезпечення високого рівня економічної безпеки; удосконалення системи управління національним господарством; видобутку, заміні та трансформації енергоресурсів і раціонального їх використання, моделювання та прогнозування розвитку виробничо-економічних і загальної систем; наукового осмислення економічних явищ, що зумовлюють необхідність систематичної реструктуризації промислового виробництва та управління його енергоефективністю (ЕЕ). Проблема досягнення високих показників енергоефективності промислового виробництва (ЕПВ) на рівні самодостатнього забезпечення соціально-економічного ефекту - сучасний напрям наукового осмислення сутнісних основ економіки та управління національним господарством, що дозволяє обєктивно аналізувати можливості й резерви промислового комплексу щодо збільшення випуску продукції при раціональному використанні енергоресурсів, а також реалізовувати стратегії забезпечення ЕПВ, здійснювати розвиток високотехнологічних галузей та стратегічного потенціалу (СП) промисловості. Їх розвязання при існуючих ресурсних обмеженнях може бути досягнуто за рахунок удосконалення державних механізмів забезпечення ЕЕ та визначення оптимальної моделі промислового зростання, програми її реалізації, застосування нових методів оцінки і прогнозу ЕПВ, конкретних засобів для реструктуризації промисловості. Особистий внесок дисертанта у межах організації проведення дослідження зазначених НДР полягає у розробці концептуальних схем, теоретико-методологічних засад формування нової системи організації промислового виробництва та досягнення високого рівня ЕПВ, аналізі макроекономічних пропорцій на основі показників-індикаторів ЕЕ, розробленні національної моделі промислового зростання та методики добору інноваційних проектів, обґрунтуванні єдиного критерію оцінки ЕПВ і принципів проектування СЗЕ, побудові аналітичних і прогнозних моделей енергоефективності, обчисленні прогнозу макроекономічних показників із поглибленим аналізом енергоекономічних процесів, а також у здійсненні діагностики та проектуванні СП промисловості. Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що запровадження новітньої форми організації виробництва та забезпечення високого рівня його ЕЕ під впливом розроблених ресурсно-функціональних механізмів забезпечення результативності з урахуванням розвиненості СП промисловості та внутрішньо-економічних реалій за використання авторського прикладного інструментарію дасть змогу застосувати теорію ЕПВ і виокремлені закономірності темпосистеми як центру консолідації зусиль для самоініціювання та синхронізації вимірів еволюції інноваційно-спрямованої моделі промислового зростання та збільшення ЕЕ у промисловості.

2. Основний зміст дисертації