Формування системи забезпечення ефективного використання енергоресурсів у промисловості - Автореферат

Національна академія наук УкраїниНауковий консультант: доктор економічних наук, професор, академік НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України Алимов Олександр Миколайович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, радник дирекції, завідувач відділу стратегічного потенціалу та макроекономічного аналізу. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України Амоша Олександр Іванович, Інститут економіки промисловості НАН України, директор; доктор економічних наук, професор Бистряков Ігор Костянтинович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу просторового розвитку. Захист дисертації відбудеться "5 ”листопада 2007 р. о 13 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.160.02 Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, м.Оптимального варіанту щодо його реалізації можна досягти лише у разі глибокого дослідження сучасних процесів щодо забезпечення високого рівня економічної безпеки; удосконалення системи управління національним господарством; видобутку, заміні та трансформації енергоресурсів і раціонального їх використання, моделювання та прогнозування розвитку виробничо-економічних і загальної систем; наукового осмислення економічних явищ, що зумовлюють необхідність систематичної реструктуризації промислового виробництва та управління його енергоефективністю (ЕЕ). Проблема досягнення високих показників енергоефективності промислового виробництва (ЕПВ) на рівні самодостатнього забезпечення соціально-економічного ефекту - сучасний напрям наукового осмислення сутнісних основ економіки та управління національним господарством, що дозволяє обєктивно аналізувати можливості й резерви промислового комплексу щодо збільшення випуску продукції при раціональному використанні енергоресурсів, а також реалізовувати стратегії забезпечення ЕПВ, здійснювати розвиток високотехнологічних галузей та стратегічного потенціалу (СП) промисловості. Особистий внесок дисертанта у межах організації проведення дослідження зазначених НДР полягає у розробці концептуальних схем, теоретико-методологічних засад формування нової системи організації промислового виробництва та досягнення високого рівня ЕПВ, аналізі макроекономічних пропорцій на основі показників-індикаторів ЕЕ, розробленні національної моделі промислового зростання та методики добору інноваційних проектів, обґрунтуванні єдиного критерію оцінки ЕПВ і принципів проектування СЗЕ, побудові аналітичних і прогнозних моделей енергоефективності, обчисленні прогнозу макроекономічних показників із поглибленим аналізом енергоекономічних процесів, а також у здійсненні діагностики та проектуванні СП промисловості. визначити напрями концентрації зусиль субєктів управління в галузях і енергоємних виробництвах для розробки Комплексної авторської програми забезпечення ЕПВ до 2030 р. та встановлення структурних пріоритетів розвитку запропонованої СЗЕ; Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що запровадження новітньої форми організації виробництва та забезпечення високого рівня його ЕЕ під впливом розроблених ресурсно-функціональних механізмів забезпечення результативності з урахуванням розвиненості СП промисловості та внутрішньо-економічних реалій за використання авторського прикладного інструментарію дасть змогу застосувати теорію ЕПВ і виокремлені закономірності темпосистеми як центру консолідації зусиль для самоініціювання та синхронізації вимірів еволюції інноваційно-спрямованої моделі промислового зростання та збільшення ЕЕ у промисловості.У першому розділі - "Теоретико-концептуальні підходи до вирішення проблем енергоефективності промислового виробництва" - сформульовані базові положення теорії ЕПВ на основі сформованої парадигми побудови складних систем і дослідження їх еволюції, дано трактування, розкриті сутність і зміст її вихідних категоріальних понять, зокрема, ЕПВ, СЗЕ, ВСУ-технологія ЕЕ; викладена авторська концепція управління замкнутим циклом забезпечення ЕЕ та наукові засади формування адаптивної СЗЕ у промисловості; визначена структура заходів із енергоефективності (ЗЕЕ); доведено, що ЕПВ є парафразою ЕБ держави, основою для відтворення самодостатньої, соціально спрямованої економіки; удосконалено організаційно-економічні підходи щодо здійснення моніторингу енергоекономічних процесів і прийняття оптимальних рішень на макрорівні; аргументовано, що стратегічний потенціал промисловості є ключовою категорією-детермінантою досягнення бажаної ЕПВ і забезпечення інноваційної здатності, технологічної конкурентоспроможності національного господарства.

Основний зміст дисертації