Формування системи професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ Харківщини в 1920-х роках - Статья

Анотація

професійний підготовка фаховий міліція

Формування системи професійної підготовки працівників ОВС Харківщини в 1920-х рр.

О.В. Чернуха

У статті досліджується проблема створення системи професійної підготовки працівників ОВС Харківщини.

Ключові слова: міліція, неп, освіта, школа, навчальні курси



Запорукою успішної протидії злочинності у будь- який час є високий рівень фахової підготовки працівників органів внутрішніх справ (ОВС). 1920-ті рр. стали часом серйозних випробовувань на міцність молодої радянської міліції. Саме від своєчасного створення дієвої системи її професійної освіти залежав успіх її протистояння зі злочинним світом. Особливе місце в цьому процесі належало Харкову як тогочасній столиці УСРР. Отриманий же тоді досвід залишається актуальним і для сьогодення. З огляду на це, метою статті є з’ясування ролі Харкова у процесі становлення системи професійної підготовки працівників ОВС.

При формуванні органів внутрішніх справ Харківщини, вагоме значення мало проведення певної роботи з підготовки та навчання майбутніх охоронців закону. Щоб боротися зі злочинністю, необхідно було від випадкових кустарних методів розкриття злочинів перейти до більш професійної роботи, поступово набуваючи досвіду і засвоюючи фахові методи, але ситуація з підготовкою міліціонерів була невтішною. Так, унаслідок інспекторських перевірок, проведених у лютому- березні 1921 р., було виявлено, що більшість міліціонерів, навіть комскладу, має лише загальне уявлення про свої службові обов’язки та не дотримується дисципліни, зокрема відпускалися на свободу злочинців під заставу, що свідчило про складне матеріальне становище, й які того ж дня скоювали нові злочини [1, 16].

Працівник міліції міг ефективно виконувати свої обов’язки тільки за умови певної фахової підготовки. Проте, харківська міліція гостро відчувала брак професійно підготовлених кадрів. Заради виправлення ситуації, в 1921 р. були створені губернські школи командного складу [2, 59]. Курсантам цих спеціалізованих навчальних закладів пропонувалося не тільки опанувати дисципліни загальноосвітнього характеру (суспільствознавство, українська мова та література, математика, фізика, біологія тощо), а й ознайомитися з основами права. Помітного значення набула організація планомірної освіти нових кадрів. Із цією метою, з 11 червня 1921 р. у Харкові почали роботу курси червоних міліціонерів, розраховані на 500 піших та 100 кінних правоохоронців [3, 1]. Зазначені курси стали першим спеціалізованим навчальним закладом у республіці, діяльність якого була підпорядкована меті професійного вдосконалення співробітників ОВС. На початку серпня при них створили роту комскладу з 200 осіб. Курси тривали три місяці, а 8 серпня 1921 р. почав діяти їх філіал у Сумах, розрахований на 150 слухачів.

Через необхідність негайного поповнення міліцейських штатів хоча б більш-менш підготовленими кадрами перший випуск слухачів губернських курсів відбувся достроково - 25 серпня 1921 р. Про це доповідав начальник Харківської губернської міліції Ф. Коваленко у відділі управління губвиконкому. Після завершення навчання на курсах, випускники вирушали на проходження служби в повіти Харківської губ. Курси мали окружний статус, що дозволяло їм забезпечувати своїми випускниками декілька повітів. З часом планувалося охопити такою курсовою перепідготовкою всіх міліціонерів [4, 112].

Програма підготовки складалася з чотирьох циклів [1, 89-90]. Під час першого курсанти вивчали загальні дисципліни, знайомилися із судочинством та основами організації правоохоронної системи. У рамках другого було об’єднано дисципліни ідейно-політичного спрямування (історія партії, робітничого руху, громадянської війни тощо). Третій цикл присвячувався практиці міліцейської служби, взаємодії міліції з органами влади та рештою правоохоронних структур. Останній цілковито відводився на вивчення різноманітних статусів.

Перший випуск виявився не зовсім вдалим, погано було підібрано кадровий склад, постійно бракувало коштів. Проте, сам факт відкриття курсів, безумовно, мав позитивний вплив на становлення ОВС і забезпечення їх кваліфікованими кадрами. Станом на жовтень 1921 р. через курси пройшли чотири роти молодших міліціонерів, з яких 175 залишено у губернському центрі для подальшого виконання службових обов’язків, 45 направлені до Чугуєва і по 25 опинилися у Валках та Змійові [5, 77].

З метою створення сприятливих умов для зростання професійно-фахового рівня правоохоронців, на початку 1920-х рр. у Харкові та деяких інших великих містах УСРР відбулася організація спеціальних міліцейських курсів. У Харкові 1 січня 1922 р. були відкриті курси з підготовки командного складу міліції, на базі вже згаданих курсів червоних міліціонерів [6, 8], згодом перетворених у Всеукраїнську школу міліції [7, 59-60]. Навесні 1922 р. продовжували вдосконалюватися структури, що займалися підготовкою кадрів (12 травня 1922 р. курси червоних міліціонерів Харківської губ.