Формування системи обов’язкових платежів за землі сільськогосподарського призначення - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукНауковий керівник: Тулуш Леонід Дмитрович, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" Української академії аграрних наук, заступник завідувача відділу фінансово-кредитної та податкової політики. Захист дисертації відбудеться "10" грудня 2008 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.350.02 в Національному науковому центрі "Інститут аграрної економіки" УААН за адресою: 03680, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" УААН за адресою: 03680, м.Наявні в Україні сільськогосподарські угіддя є гарантією участі вітчизняної економіки у світових інтеграційних процесах, а сільське господарство, у світлі фінансової кризи, що охопила всі країни світу, є однією з небагатьох галузей економіки, здатних забезпечити нарощення експортного потенціалу та покращити стан платіжного балансу. Тому постає нагальна потреба формування системи обовязкових платежів за земельні угіддя сільськогосподарського призначення, яка б стимулювала раціональне їх використання, дозволяла державі належним чином налагоджувати господарський оборот земельних ресурсів, створювала надійне джерело фінансування заходів з охорони і поліпшення ґрунтів та розвитку сільських територій. обґрунтовано складові та засади функціонування системи обовязкових платежів за землі сільськогосподарського призначення, яка повинна містити наступні блоки платежів: - за володіння та користування землею як основним засобом виробництва у сільському господарстві; - за ринкові та неринкові трансакції із земельними ділянками; - за нецільове та нераціональне використання сільськогосподарських угідь; - за монополізацію земельних угідь асоційованими власниками чи користувачами, що посилить фіскальні властивості земельних рентних платежів, забезпечить належне регулювання земельних відносин, обороту сільськогосподарських угідь та стане передумовою їх цільового і ефективного використання; удосконалено: - класифікацію видів земельної ренти як бази нарахування обовязкових земельних платежів та уточнено підходи до їх вилучення, зокрема визначено: - платність землекористування зумовлює існування абсолютної ренти, яка повинна повністю вилучатись у формі ресурсної складової платежів за користування угіддями; - природа ренти як різниці у доходах зумовлює існування диференціального її виду (І та ІІ форми), першу з них слід вилучати через систему земельних платежів у землекористувачів переважною мірою, а другу доцільно вилучати частково через прибуткове оподаткування; - обмеженість окремих категорій земель визначає існування монопольної та соціальної рент, частина яких також повинна вилучатись на фінансування суспільних потреб через систему обовязкових земельних платежів; обґрунтування заходів щодо посилення регулюючого впливу обовязкових земельних платежів на процеси землекористування у галузі, зокрема узагальнено вплив орендної плати на господарський оборот земель та фінансові результати діяльності субєктів господарювання, вдосконалено механізм взаємодії орендної плати, земельного та прибуткового оподаткування в процесі передачі земель в оренду, вдосконалено засади регулювання практики справляння орендних земельних платежів при оренді сільгоспугідь у різних категорій землевласників;За результатами узагальнення економічної природи земельних платежів визначено, що вони являють собою обовязкові виплати за володіння, користування і розпорядження земельними ділянками та є формою перерозподілу особливого виду доходу від володіння землею - земельної ренти. Ретроспективний аналіз показав, що в умовах планової економіки приватна власність на землю не визнавалась, а користування землею було безоплатним. За ринкової економіки визнається приватна власність на землю, яка передбачає розмежування прав володіння, користування і розпорядження угіддями, а також забезпечується платність землекористування та формується обовязкова складова ціни продукції - рента (насамперед, абсолютного виду). Власність на землю визначає право на земельну ренту, інструментом вилучення та перерозподілу якої виступають обовязкові земельні платежі, що є формою компенсації вартості володіння, користування та розпорядження ділянками. Аналіз фіскальних характеристик плати за землю (земельного податку та плати за оренду земель державної і комунальної власності) як джерела фінансування потреб місцевих громад показав, що її частка у доходах місцевих бюджетів є незначною - в останні роки вона складає менше 10 %.Зокрема, характеристика ренти як плати за використання особливого фактора виробництва - землі, зумовлює виокремлення такого її виду, як абсолютна рента, яка повинна повністю вилучатись у формі земельних платежів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ