Формування системи державного управління зовнішньоекономічною діяльністю в Україні - Курсовая работа

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІУ ході еволюції зовнішньоекономічні звязки перетворилися в складну сукупність міжнародних економічних відносин, - світове господарство. Процеси, що відбуваються в ньому, торкаються інтересів усіх держав світу. І, відповідно, усі держави повинні регулювати свою зовнішньоекономічну діяльність, щоб досягти дотримання в першу чергу своїх інтересів, не виключенням є і Україна. Світовий досвід свідчить, що навіть у промислово розвинутих країнах існує обєктивна необхідність державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Держава насамперед, закликана, захищати інтереси своїх виробників, вживати заходів для збільшення обсягів експорту, залучення іноземних інвестицій, збалансування платіжного балансу, валютного регулювання, і, що особливо важливо, - приймати законодавчі акти, що встановлюють правила здійснення ЗЕД, і контролювати їх неухильне дотримання.Основним нормативним документом, що регулює порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності, є Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.91 р. Субєктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є: фізичні особи - громадяни України, громадяни республік Союзу РСР, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України; юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та обєднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні обєднання, організації та ін.), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних субєктів господарської діяльності; обєднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність; Україна в особі и владних органів, місцеві органи влади й управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяльності на території України, діють як юридичні особи.Проте методи і рівень цього регулювання мають певну специфіку, яка залежить від зовнішньоекономічної політики держави щодо відносин з іноземними державами у сфері зовнішньоторговельної діяльності, що охоплює міжнародний обмін товарами, роботами, послугами, інформацією, результатами інтелектуальної діяльності. Найважливішими торговельно-політичними інструментами, за допомогою яких держава регулює зовнішньоекономічну діяльність, є мито та нетарифні торговельні обмеження. В цілому мито - це податок, який держава накладає на товар, якщо він перетинає державний кордон або кордон митної зони. компенсаційне, застосовується при імпорті тих товарів, у виробництві яких прямо чи опосередковано використовувалися субсидії країни-експортера. преференційне, вводиться щодо товарів, які походять з країн, що розвиваються, і має більш низькі ставки порівняно зі звичайним.Система регулювання ЗЕД в Україні протягом формування незалежної держави зазнала певної еволюції. Перший етап (1993-1995 рр.) - це лібералізація системи регулювання ЗЕД, який характеризується відміною державної монополії на зовнішню торгівлю, зняттям більшості обмежень на експорт. У перебігу цього етапу важливі кроки до лібералізації зовнішньоекономічних відносин було зроблено у 1993 р. у сфері тарифних методів регулювання, коли набрав чинності Єдиний митний тариф України та запроваджувалися ставки імпортного мита на рівні 0-10% на більшість товарних позицій. При цьому товари, які імпортувались з країн, що розвиваються обкладались митом за нульовою ставкою, а товари з 30 промислово розвинутих країн оподаткувалися за пільговими ставками. Тому діюча модель регулювання ЗЕД потребувала значних змін у бік захисту національного виробника, а саме лібералізації експорту з одночасним посиленням заходів протекціонізму щодо імпорту, особливо товарів широкого попиту, які в достатніх обсягах вироблялися в Україні.зовнішньоекономічний діяльність система регулюванняВ Україні поступово формуються передумови включення її економіки до глобальних та європейських економічних процесів. Для України на сьогоднішній день найбільш раціональним вважається проведення політики селективного протекціонізму, відповідно до якої ринки споживачів товарів можуть бути центральними обєктами її впливу.

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади регулювання ЗЕД

1.1 Сутність та основні положення зовнішньоекономічної діяльності

1.2 Особливості державного регулювання ЗЕД

1.3 Розвиток системи регулювання ЗЕД в Україні

Розділ 2. Аналіз методів державного регулювання ЗЕД в Україні

2.1 Оцінка використання митно-тарифної системи регулювання ЗЕД в Україні

2.2 Оцінка використання системи нетарифного регулювання ЗЕД в Україні

Розділ 3. Напрямки вдосконалення державного регулювання ЗЕД в Україні у звязку із вступом до СОТ

Висновок