Формування щільних тонкошарових структур у системі полімер–алюмосилікат–карбонат - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ „КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ” АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукРобота виконана у Національному технічному університеті України „Київський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України на кафедрі хімічної технології композиційних матеріалів. Науковий керівник - доктор технічних наук, професор Свідерський Валентин Анатолійович, Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”, завідувач кафедри хімічної технології композиційних матеріалів Захист відбудеться 23 червня 2011 року о 14 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.002.24 у Національному технічному університеті України „Київський політехнічний інститут” (03056, м.Найбільш важлива функція, яку виконують лакофарбові покриття полягає в захисті субстрату від руйнівної дії оточуючого середовища, зокрема його корозійного впливу. Відповідно механізму, за яким здійснюється захист, композиції можуть бути віднесені до електрохімічної або до барєрної групи. Широке використання таких матеріалів в Україні на даний час обмежене відсутністю вітчизняних родовищ широко вживаних ізолюючих наповнювачів - тальку, слюди (співвідношення l/d = 15...30) а також недостатньою розвиненістю аналітичного підходу до проектування систем з визначеною ефективністю виходячи з властивостей складових компонентів. Використання останніх дозволить суттєво посилити барєрний ефект в комплексі зі зменшенням собівартості покриттів. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на міжнародних і українських конференціях, симпозіумах, семінарах та виставках: Международная научно-техническая конференция Шоста всеукраїнська конференція студентів та аспірантів „Сучасні проблеми хімії” (Україна, Київ, 2006); XXII научная конференция стран СНГ «Дисперсные системы» (Україна, Одеса, 2006); Сьома всеукраїнська конференція студентів та аспірантів „Сучасні проблеми хімії” (Україна, Київ, 2006); Одинадцята українська конференція з високомолекулярних сполук (Україна, Дніпропетровськ, 2007); VI відкрита українська конференція молодих вчених з високомолекулярних сполук “ВМС-2008” (Україна, Київ, 2008); XXVIII міжнародна конференція „Композиционные материалы в промышленности„ (Україна, Ялта, 2008); XXIII научная конференция стран СНГ «Дисперсные системы» (Україна, Одеса, 2008); V юбілейна Міжнародна науково-технічна конференція „СТРОЙХИМИЯ” (Україна, Київ, 2008); IV Міжнародна науково-технічна конференція “Композиційні матеріали” (Україна, Київ, 2009); Десята всеукраїнська конференція студентів та аспірантів „Сучасні проблеми хімії” (Україна, Київ, 2009); II Міжнародна конференція студентів, аспіратнів та молодих вчених з хімії та хімічної технології (Україна, Київ, 2009); VI Міжнародна науково-технічна конференція „СТРОЙХИМИЯ” (Україна, Київ, 2009); V Міжнародна науково-технічна конференція “Композиційні матеріали” (Україна, Київ, 2010).Перевага при цьому надається наповнювачам з лускунчастою формою частинок (слюда, тальк та ін.), що дозволяє забезпечити парпроникність покриттів барєрного типу на рівні 10-16-10-11 г·см/(см2·год. В цілому, аналіз сучасного стану досліджень свідчить про високу актуальність розвитку фізико-хімічних закономірностей регулювання захисної здатності барєрних покриттів з урахуванням ущільнення структури покриттів та ефективності міжфазної взаємодії (яка, в свою чергу повязана з енергетичним станом поверхні наповнювачів, термодинамічною спорідненістю в системі, тощо). За формою обрані для дослідження наповнювачі поділяються на три групи: кубічні (крейда, дроблений мармур), волокнисті (волластоніт) та лускунчасті (тальк та каоліни). Створення системи наповнювачів з мінімальним вільним обємом за принципом ущільнення з перервним гранулометричним розподілом (з використанням фракціонованої крейди (ФН) з середнім розміром частинки 25 мкм з фактором форми інтегральної кривої 1,32) дозволяє в 1,5 рази зменшити її пористість (рис. Показано, що здатність наповнювачів створювати лужне середовище, і тим самим гальмувати корозію зменшується в ряді дроблений мармур > доломіт > осадова крейда > воластоніт > тальк > каоліни, що добре корелює з даними про активність поверхні матеріалів по відношенню до рідкої води а також звязаних на поверхні ОН-груп.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ