Психологічні положення щодо сутності відчуття та сприймання як джерела знань людини про навколишній світ. Вплив певної композиції ароматів на працездатність учнів та формування у них позитивних психічних станів. Експериментальне дослідження аромавпливу.
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукРобота виконана в Інституті психології імені Г.С. Науковий керівник: Моляко Валентин Олексійович, академік АПН України, доктор психологічних наук, професор, Інститут психології імені Г.С. Офіційні опоненти: Титаренко Тетяна Михайлівна, доктор психологічних наук, професор, Інститут соціальної та політичної психології АПН України; Захист відбудеться "17" грудня 2003 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 в Інституті психології ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології ім.У цій складній взаємодії сенсорні процеси забезпечують орієнтування у конкретних ситуаціях, здійснюючи обробку чуттєвих вражень і створення цілісного образу сприйнятого матеріалу. В системі відчуттів і сприймань різної модальності нюхові найменш вивчені, хоча їх поглиблене дослідження на часі: інтенсивний розвиток побутової хімії, парфумерної індустрії, насичення ринку різними препаратами для приміщень, в яких перебуває людина, - все це вимагає знання впливу нюхових подразників на здоровя людини, зокрема її нервові процеси. На практиці нюхові подразники відіграють значну роль у комунікації, сексуальних стосунках, "приємні" і "неприємні" запахи орієнтують людину у відповідній ситуації, вони найтісніше повязані з емоціями огиди або задоволення. Велика практична значущість нюхових відчуттів в житті сучасної людини, недостатня дослідженість їх впливу на важливі сфери її життєдіяльності, недостатній рівень розробки проблеми впливу інтеграції сенсорних і когнітивних чинників на ефективність пізнавальних процесів зумовили вибір теми дослідження - "Формування сенсорних образів на основі нюхових відчуттів". Для реалізації поставленої мети та перевірки гіпотез дослідження було поставлено такі завдання: Здійснити аналіз сучасних теоретичних підходів до вивчення сенсорних (зокрема нюхових) процесів.У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено обєкт, предмет, мету, завдання і методи дослідження, його звязок із науковими програмами, викладено наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, розкрито джерельну базу, окреслено хронологічні межі дослідження, наведено дані про апробацію, впровадження і публікацію результатів дослідження. Вивчення запахів (їх класифікація, дослідження одночасної дії на нюхові рецептори молекул двох або декількох пахучих речовин: маскування, компенсації, злиття) має велике значення у практиці створення синтетичних ароматів (миючі засоби, аерозолі, креми, парфуми-дезодоранти), які мають викликати у людей, що спілкуються, приємні відчуття, створювати певне індивідуальне "ароматне" поле кожної людини. Під час проведення занять учням 11-16 років (196 осіб) пропонувалось описати та охарактеризувати свої відчуття, почуття, думки (до та після ароматизації), відобразити "образ" пахощів. За результатами опитування учнів майже усі вони визнали, що заняття з ароматами надає сили, енергії, бадьорості, поліпшує працездатність, знімає втому, допомагає сконцентрувати увагу, дає можливість краще пізнати себе, відчути радість життя. Виявилось, що для учнів, у яких переважає логічний тип мислення властивим є візуальний тип сприймання пахощів: вони охоче описують форму, колір, властивості ароматів; для представників образного мислення майже однаково легко було розпізнати якості пахощів та описати їх вплив на інші відчуття; учні змішаного типу за всіма репрезентаціями показали майже однаковий результат.Ергогенний (той, що впливає на працездатність) вплив, повязаний з адаптаційними можливостями організму, мобілізує функціональні властивості дитини, поліпшує роботу окремого органу або організму в цілому. На самопочуття дітей позитивно впливають приємні емоції, повязані з тонким запахом летючих речовин рослин, що наповнюють помешкання пахощами степів, лугів і викликають у дітей "відчуття свіжості, легкості, бадьорості". Застосована композиція ароматів (шавлія, мята, лаванда) сприяє зменшенню напруги нервової системи, послабленню і зникненню стану дискомфорту (почуття неусвідомленої тривоги, головні болі, слабкість, втома та ін.), що також сприяє успішності сенсорно-когнітивної діяльності. Обрана композиції впливає на емоційний стан та діяльність школярів, зокрема призводить до переважання нормального та оптимального стану; активізації моторних реакцій; збільшує точність відчуття гармонії; концентрацію і стійкість уваги; сприяє зростанню показників творчості: спричиняє позитивні зміни в оцінках власного психічного стану, інших, оточуючого середовища.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
