Формування риторично-мовленнєвої культури учителя у Чернігівському колегіумі (1700-1786 роки) - Статья

У статті здійснено історико-педагогічний аналіз формування риторичної культури у Чернігівському колегіумі, як домінантної складової педагогічної дії наставників-учителів, показано вплив риторики на професійну майстерність майбутніх учителів This article provides historical and pedagogical analysis of forming rhetoric culture in Chernihiv Collegium, as the dominant component of pedagogical master-teachers ’activities and shows the influence of rhetoric on the future teachers’ professional skills.Зародившись у Давній демократичній Греції з суспільної потреби переконувати слухачів живим словом, вона швидко здобула суспільне визнання в єдності з філософією і логосом, виробила свої технології, категорії й закони, стала наукою, моральною й патріотичною, перетворилася на мистецтво слова і засіб здобуття карєри громадського діяча, політика, державотворця. Захоплюючи елітні прошарки суспільств, риторика поширилася у просторі й часі на всю Європу. Прикметно, що сповідуючи постулати істинності й щирості, риторика багато набувала, щось утрачала, розквітала в періоди навіть короткого демократизму, національного відродження, Просвітництва і занепадала в періоди тоталітарних режимів, які керували силою влади і зброї, а не засобами переконливого дієвого слова. У перекладі з грецької мови слово "rhetorike" означає "ораторське мистецтво". Отже, можна сказати, що риторика - це наука, яка вивчає ораторське мистецтво, майстерність публічного виступу перед певною аудиторією.Опановуючи теоретичний і практичний курси у Чернігівській риторичній школі майбутнім учителям та діячам церкви необхідно: - засвоїти знання, що складають зміст риторики як науки, усвідомити й запамятати систему понять, оволодіти риторичною термінологією; Опанування мистецтва красномовства - це не лише задоволення, а й праця, повязана з оволодінням знаннями, вміннями, це праця творча, радісна, але водночас і наполеглива, спрямована на досягнення певного результату, праця, яка потребує зацікавленості, ініціативності, уміння переборювати труднощі, критично ставитися до зробленого. Для майбутніх педагогів риторика стала найважливішим предметом, адже за допомогою неї вчитель міг переконувати шляхом впливу на аудиторію переважно мовною формою [1, с. Поети працювали вчителями, а вчителі мали самі вміти віршувати, складати драми і вимагали цього від учнів. Вони були прототипами перфектів при Києво-Могилянській академії, але якщо в Академії перфекти були на посаді спостерігачів, то в Чернігівському колегіумі вони обовязково мали володіти риторикою і обіймали не одну посаду, (наприклад, ректор, інспектор та інші).Особливої уваги у духовних закладах Чернігівщини відводилося авторитету ритора, що досягався застосуванням діалогічної техніки мовлення, якій властиві особливості: увага до висловів співрозмовників, аналіз позитивної інформації, наведення доказів, що мають значення для партнера (аудиторії) і випливають з аналізу його висловів, дотримання власних інтересів і визнання за аудиторією права мати свої законні цілі та інтереси.