Формування рис фольклорно-етнографічних традицій на матеріалі "Старобутніх повісток" Ігоря Костецького - Статья

Формування рис фольклорно-етнографічних традицій на матеріалі «Старобутніх повісток» Ігоря Костецького

УДК 82.0:398-043.83(477)

Марія Багрій

4.02.2017У статті розглянуто прагнення Ігоря Костецького поглибити значення державотворчої ідеї, зберегти національний характер, трансформацію духовного світу етносу, формувати психологічно та духовно сильну українську людину з високими шляхетними прагненнями, органічною готовністю до визвольної боротьби та самоствердження народу. The article deals with the desire to deepen Igor Kostetskii state-value ideas, preserve the national character of the spiritual world transformation ethnicity, shape psychologically and spiritually strong Ukrainian people with high noble aspirations, willing to organic and selfliberation struggle of the people.Вони присвячені незаяложеній історичній тематиці (боротьбі опришків проти іноземних завойовників Карпат ще на початку XVI ст.), через яку віддзеркалено процес формування "нової людини", "що повинна вийти переможцем зі світових катаклізмів" [1, 394], людини самостійної i готової до самозречень, починаючи від того, що вважається особистим та сімейним щастям, до життя i доброї слави - за життя й після смерті. Скажімо, усі три повістки написані мовою, яка властива народним переказам, казкам, приповідкам ("Сипано тут стогоном і залізом, і співогласами, мовчуща-мовчуща залягла земля, ніким неторкнута твердь" [2, 23]; "Як же не збіглися із Зброярів та з Зелених Лук, ще й з Бісового Яру, з усього краю причвалали, старші попереду, на диво теє дивитись: опришок битий шлях поперек переорює. Наприклад, у "Чорноліському переказі" натрапляємо на вислови "волю вволюватиму" - виконуватиму забаганки, "пеком пече" - вогнем пече; в "Опришку та орачі" знаходимо "пардом напруживсь" - тілом напружився, "кміти на коней" - насідати на коней, "іміте концирі" - майте силу, міць; а в "Опришку та кривій дівчині" впадає в очі "юний вицвірок" - молодий хлопець, "вихопень" - не такий, як усі, "під своє папежа" - під своє крило, "аби купно" - щоб разом; "було се в камінчас, дерев-час" - давно було [2, 20-26]. Певним стартовим майданчиком для автора став "мистецький світогляд романтичного типу", який найповніше виявився у перших художніх спробах: "Старобутніх повістках" із книжки "Там, де початок чуда" - "Чорноліський переказ", "Опришок та орач", "Опришок та крива дівчина". Прикметно, отож, що в аналізованих творах велика увага приділена символіці окремих ситуацій чи фактів у житті персонажа (напр.: любовний трикутник між Соколицею, князем Янушем і опришком, людьми з різних верств населення, які не утворили жодної пари, адже мали різні переконання ("Чорноліський переказ"); словесна боротьба за плуга між опришком і Таназієм, який для нього слугував символом життя, а для опришка був знаряддям помсти ("Опришок та орач"); нерозділена любов опришка та дівчини, яка, незважаючи на дитину під серцем, чинить самовбивство - "для чого тобі на плечах камінь, на раменах тягар, темне життя моє, бо я крива, тобі ж далі йти треба" ("Опришок та крива дівчина") [2, 26]), а не конкретним картинам із життя суспільства.