Формування ринку інформаційно-консультаційних послуг в аграрному секторі економіки - Автореферат

Система інформаційно-консультаційного обслуговування, з‘єднуючи науку, освіту і виробництво, виступає каталізатором інноваційного розвитку аграрного сектора економіки, сприяє поширенню знань і є необхідною в умовах ринку. Це стосується питань розгляду інформаційно-консультаційних, науково-впроваджувальних та освітніх послуг як товару і, відповідно до цього, формування ринку цих послуг, визначення ролі і місця на цьому ринку закладів науки та освіти. Розглянуто комплекс теоретичних і практичних питань функціонування системи інформаційно-консультаційного обслуговування агробізнесу в умовах становлення ринкових відносин, обґрунтовано положення про необхідність розгляду інформаційно-консультаційних, науково-впроваджувальних та освітніх послуг як товару і, відповідно до цього, формування ринку цих послуг. Результатом співпраці консультанта інформаційно-консультаційної служби з клієнтом є прийняття ним обґрунтованого рішення, яке має певну економічну цінність, а отже вартість і собівартість, тобто інформаційно-консультаційні та науково-впроваджувальні послуги можуть і повинні бути товаром, об‘єктом підприємництва. Дорадчі служби, агроконсалтингові фірми, Екстеншн-центри, як складові інфраструктури ринку інформаційно-консультаційних та науково-впроваджувальних послуг відіграють відповідну роль і відстоюють свої інтереси на ринку цих послуг.Розглядаючи агроконсалтингові послуги як товар, який має вартість, собівартість, попит, а пропозицію забезпечують велика кількість інституцій, що надають такі послуги і конкурують між собою, можна зазначити, що в Україні є визначені передумови до формування повноцінного ринку інформаційно-консультаційних та науково-впроваджувальних послуг. Передумовами є: наявність попиту і пропозиції; проблема вирішення питань апробації наукових розробок та орієнтування науки на потреби сільгосптоваровиробників; необхідність забезпечення як найшвидшого просування інновацій до конкретних споживачів; пошук нових організаційних форм інтеграції науки і виробництва; недостатні обсяги державного фінансування інформаційно-консультаційної діяльності, що сприяє її комерціалізації. Якісні характеристики інформації (точність, достовірність, актуальність, змістовність, доступність для сприйняття та ін.), яка є предметом угоди при наданні інформаційної послуги, та характерні риси консультаційних послуг (одночасність виробництва, надання і споживання послуги; відсутність уявної відчутності та ін.) сукупно визначають властивості інформаційно-консультаційних послуг як товару, споживча вартість якого проявляється через деякий час, що спонукає споживача звертати увагу на якість цих послуг. Визначено доцільні типи їх структурної організації і пристосованість до різних моделей: за функціональною або територіальною ознакою (дорадчі структури на базі галузевих органів управління), залежно від клієнтури або послуг (консалтингові фірми, консультаційні підрозділи комерційних компаній), відповідно до програм, проектів (дорадчі структури закладів аграрної науки та освіти). З метою прогнозування попиту на агроконсалтингові послуги здійснено моніторинг серед різних категорій потенційних споживачів у Харківській області і визначено, що більшість з них (у середньому 76,8%) вбачають за необхідне співпрацю з інформаційно-консультаційними службами, у середньому 60,2% готові оплачувати їх послуги, при цьому фермери висловлюють більшу готовність до отримання платних послуг (45,9%), ніж керівники та спеціалісти сільськогосподарських підприємств (37,6%).