Формування ринкового устрою в економічно нерозвинених країнах (на прикладі еволюційного розвитку Гонконгу) - Автореферат

Формування ринкового устрою в економічно нерозвинених країнах (на прикладі еволюційного розвитку Гонконгу)Сучасні форми економічної трансформації і розбудови ринкового економічного устрою мають у своїй основі домінування в еволюційному процесі специфічних факторів, які додають такому процесові рис раціональності і дозволяють суттєво прискорювати економічний розвиток. Особливість їх економічної трансформації полягає в тому, що системою колоніального панування в них свідомо закладалися ті елементи ринкового економічного устрою, котрі врешті склали основи високої конкурентоспроможності їх національних економік, найвищих у світі темпів економічного зростання, високого рівня життя населення. Здебільшого ставлення до нього залишається ортодоксальним: колоніальне панування принесло країнам економічні та моральні збитки, закріпило нерівноправний стан у міжнародному поділі праці, перетворило колонії на економічно залежні території, що не мали права вільно визначати свою долю. Тож виникає потреба в науково-теоретичному поясненні тих економічних та соціальних успіхів, яких досягли названі країни завдяки цьому неординарному поєднанню факторів еволюційного розвитку. Враховуючи відсутність ґрунтовних наукових розробок становлення ринкового економічного устрою у специфічних умовах колоніальних країн, що в подальшому утворили групу нових індустріальних країн, зважаючи на позитивний досвід економічної трансформації, елементи якого доцільно використати в ринковій перебудові України, автор поставив за мету здійснити системний аналіз проблеми становлення ринкового економічного устрою в перебігу еволюційного розвитку та виявити специфічні риси його розбудови в реальних умовах колишнього колоніального панування, яке для окремих країн заклало підстави для перетворення в індустріально розвинені.В найбільш загальному виді він полягає в тому, що метою розвитку економічної системи є індивід, котрий визначається як раціональний, і політика економічного устрою своїм завданням має закріплення можливостей реалізації його цільової функції, через що процес формування економічного порядку в суспільстві є обєктивно обумовленим процесом. Виходячи з того, що проблема оформлення економічного устрою стояла і стоїть перед усіма економічно нерозвиненими країнами (до останніх нині належить і Україна), то в дисертації досліджено методи оформлення економічного устрою в країнах, які в перебігу становлення ринкового економічного устрою з економічно нерозвинених перетворилися на нові індустріальні. «Природний» відбір в економіці відбувається через розвиток найбільш конкурентноспроможних господарських субєктів за рахунок витіснення з економічного простору інших елементів популяції господарських субєктів. політика економічного устрою має охоплювати всі господарські рівні: на мікрорівні на неї покладається оформлення правил поведінки господарських одиниць та індивідів у ринковому середовищі; на мезорівні - правил поведінки середніх господарських одиниць, які представлені перш за все галузями народного господарства, що перебувають під державним контролем і через певні причини виступають обєктами державного регулювання; на макрорівні - правил використання державою своїх економічних (грошово-кредитних та бюджетно-податкових, які встановлюють загальні фінансові рамкові умови для руху господарських одиниць і досягнення індивідами своїх цільових функцій) та економіко-правових інструментів, які створюють загальні умови функціонування ринкового середовища. На першому етапі (1841-1949 рр.) інституціональні структури та регулюючі правила були конгломератом з тих, які стимулювали зростання продуктивності, і з тих, які були залишками традиційної організації економіки, при домінуванні перших.

Основний зміст