Формування рейтингу комерційних банків - Дипломная работа

При цьому банки, проводячи грошові розрахунки і кредитуючи господарство, виступаючи посередниками у перерозподілі капіталів, істотно підвищують загальну ефективність виробництва, сприяють зростанню продуктивності суспільної праці. Зявились нові види фінансових установ, нові кредитні інструменти і методи обслуговування клієнтів. Фінансовий стан банку - це комплексне поняття, яке відображає систему показників, які характеризують наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Одним з варіантів аналізу, що дозволяє одержати оцінку фінансового стану комерційних банків і провести їх порівняння, є методики формування рейтингів. Для визначення рейтингу будь-якого банку необхідний системний підхід до вивчення всіх фінансових показників, що характеризують дану структуру.Фінансова стійкість банку - це характеристика діяльності банку, яка вміщує зазначені вище основні показники, що розкривають і синтезують результативність інших складових стійкості фінансово-кредитного закладу, насамперед обсяг і структуру власних засобів, рівень доходності і прибутковості, норму прибутку на власний капітал, дотримання встановлених показників ліквідності, мультиплікативну ефективність власного капіталу, обсяг створеної додаткової вартості. Щоб дати оцінку фінансового стану комерційного банку і визначити перспективи його розвитку, необхідно проаналізувати не тільки баланс і інші звітні матеріали самого банку, але і дати характеристику економічного стану клієнтів банку (кредиторів і позичальників ), оцінити конкурентів, провести маркетингове дослідження конюнктури ринку і т.д. Комерційні банки також зацікавлені аналізувати дані про стан інших банків, однак вони не мають (і не можуть мати) всієї необхідної при цьому інформації. Крім того, велике значення цього коефіцієнта може служити непрямим показником обґрунтованості банку - банки, розраховані на короткочасний строк діяльності, звичайно не вкладають коштів у свій розвиток: К5 = ЗК / ДО. 1 2 3 4 5 Якість активів повинна оцінюватись 1 або 2 3 чи більше 4 чи більше Капітал оцінюється таким чином, якщо зважені по ризикам активи зменшують капітал Капітал оцінюється таким чином, якщо активи, класифіковані як втрати, зменшують капиталуЗ іноземним капіталом створено 19 банків (12,4% від загальної кількості банків, які мають ліцензію), у тому числі 7 банків (4,6%) - з 100-відсотковим іноземним капіталом. Банки I групи, на які доводиться 50,3% активів, одержали 92,0 млн. грн. прибутку (33,6% від її загального обєму по системі); банки II групи (на них доводиться 17,0% активів) - 41,8 млн. грн. Як видно, пропорційне збільшення обємів активів і прибутку в найбільшій мірі характерне для банків II групи; найвищу рентабельність активів мали банківські установи III групи. Як вже наголошувалося, в звітному періоді найвищої була рентабельність активів банків III групи - 2,4%. Перш за все, це торкається банків I, II і IV груп, рентабельність яких нижче, ніж по системі в цілому (відповідно 0,7, 0,9 і 0,5%).У звязку з проведеним аналізом літератури можна сказати, що найпоширенішою класифікацію комерційних банків є наступна: 1) відмінний фінансовий стан банку, 2) гарний фінансовий стан банку, 3) задовільний фінансовий стан банку. У перший кластер (відмінний фінансовий стан) увійшли елементи з високими значеннями генерального коефіцієнта надійності, коефіцієнта миттєвої ліквідності, низьким значенням кросу-коефіцієнта, і високими значеннями генерального коефіцієнта ліквідності й коефіцієнта захищеності капіталу. У другий кластер (гарний фінансовий стан) увійшли елементи з високими значеннями коефіцієнта миттєвої ліквідності й коефіцієнта захищеності капіталу. Можна бачити, що визначальним фактором для влучення в кластер 1 є високі значення коефіцієнтів К1, К2, К4, К5 і низького К3; у кластер 2 - високі значення коефіцієнтів К2 і К5; у кластер 3 - високі значення К6. Показники, відібрані в список, мають різну розмірність, тому матрицю вихідних даних необхідно нормувати, уводячи єдиний для всіх показників масштаб: , (3.7) де - значення i-го показника для j-го періоду;Поліпшення умов праці, підвищення його безпеки впливають на результати виробничої діяльності: продуктивність праці, якість і вартість продукції, що випускається, а також приводить до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, зберігає здоровя працівників і одночасно приводить до зменшення витрат на оплату пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці. В законі України про охорону праці» (2002г.) сказано, що державна політика базується на принципах пріоритету життя і здоровя працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці.