Формування рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів у процесі професійної підготовки - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г.С. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукЗахист відбудеться «14» червня 2011 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди за адресою: 61002, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди за адресою: 61168, м. У дисертації вперше обґрунтовано суть рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів як інтегрованого особистісного утворення, що включає систему знань, умінь і якостей, спрямовану на покращення стану їхнього організму та формування здорового способу життя; визначено її структурні компоненти: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-процесуальний, контрольно-рефлексивний; науково обґрунтовано педагогічні умови формування рекреативної культури: здійснення індивідуальної корекції практичної діяльності за допомогою розробленої оздоровчої практики; використання природних умов щодо організації й проведення оздоровчих самостійних занять фізичною рекреацією; уточнено критерії сформованості компонентів рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-процесуальний, рефлексивно-контролюючий), показники їх прояву; подальшого розвитку набули форми та методи формування рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів в умовах вищого технічного навчального закладу. Выяснено, что рекреативная культура будущего инженера-педагога включает такие структурные компоненты: мотивационно-ценностный, который предусматривает направленность студента на осуществление рекреативной деятельности (сформированность у студентов осознания ценности человека, его здоровья и здорового образа жизни, интереса к занятиям рекреативной деятельностью); когнитивно-процессуальный, включающий систему знаний оздоровительной и психолого-педагогической направленности, рекреативных проективных, организационных, конструктивных, рефлексивных умений и значимых качеств личности - двигательных (гибкость, ловкость, сила, скорость, выносливость) и волевых (целеустремленность, настойчивость, решительность, самостоятельность, самообладание и дисциплинированность); контрольно-рефлексивный, предусматривающий контроль и коррекцию собственной деятельности. Научно обоснованы педагогические условия формирования рекреативной культуры будущих инженеров-педагогов в процессе профессиональной подготовки, а именно: осуществление индивидуальной коррекции практической и самостоятельной деятельности студентов; использование естественных условий относительно организации и проведения оздоровительных самостоятельных занятий физической рекреацией.Метою|ціль| підготовки майбутнього інженера-педагога при навчанні у вищому навчальному закладі (ВНЗ) є сприяння формуванню гармонійно розвиненої, творчої особистості студента|особистості|, здатної|здібного| орієнтуватися в складних педагогічних ситуаціях, уміти швидко приймати правильні рішення, володіти новітніми|найновішими| технологіями в галузі інженерної та педагогічної освіти.|утворення| Студент має піклуватися про своє здоровя, берегти його як цінність, набуваючи навичок професійного здоровя - інтегральної характеристики функціонального стану організму людини, що характеризує її здатність до певної професійної діяльності, у даному випадку інженера-педагога, із заданою ефективністю й тривалістю впродовж навчання у ВНЗ, а також стійкість до супутніх несприятливих чинників цієї діяльності й умінням пристосовуватися до них. Проведене опитування 130 студентів першого курсу технологічного факультету Української інженерно-педагогічної академії засвідчило, що 68 % з них не мали уявлення про фізичну рекреацію та рекреативну культуру взагалі, також було виявлено, що 72 % студенток бажають регулярно займатися фітнес-аеробікою замість дисципліни «Фізичне виховання». Такий стан наукового знання зумовлює необхідність вирішення суперечностей, що мають місце в теорії та практиці педагогіки, а саме: між вимогами, що висуваються до майбутнього інженера-педагога як субєкта здійснення рекреативної діяльності, та існуючою системою його професійної підготовки у вищому навчальному закладі; між необхідністю розробки й упровадження ефективних методів, засобів і форм формування рекреативної культури та превалюванням у системі освіти традиційних підходів до навчання майбутніх інженерів-педагогів.