Формування рефлексивних умінь у майбутніх учителів початкової школи в процесі дидактичної підготовки - Автореферат

Міністерство освіти і науки УкраїниАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Робота виконана у Національному педагогічному університеті імені М.П. Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Шапошнікова Ірина Миколаївна, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, завідувач кафедри педагогіки і методики початкового навчання Інституту педагогіки і психології. Захист відбудеться “19 ”листопада 2010 року о 12.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.01 у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова за адресою: 01601, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 01601, м.У контексті досягнень вчених щодо формування у майбутніх учителів системи знань, умінь та навичок із загальних основ теорії навчання (Н.Ф.Білокур, В.І.Бондар, О.І.Бульвінська, П.М.Гусак, І.В.Іванченко, І.В.Колеснікова, О.Г.Коханко, В.О.Сластьонін, В.М.Чайка, Н.А.Шайденко, І.М.Шапошнікова та ін.), наукового обґрунтування та подальшого вивчення потребує питання визначення рефлексивної складової процесу і результату дидактичної підготовки студентів - майбутніх вчителів початкової школи - з подальшою розробкою дидактичних засад цілеспрямованого формування у них рефлексивних умінь впродовж навчання у вищому педагогічному навчальному закладі. Необхідність та важливість проблеми формування у майбутніх учителів рефлексивних умінь, недостатній рівень її наукового обґрунтування та вирішення у практиці підготовки студентів до дидактичної діяльності, обумовили вибір теми дослідження: “Формування рефлексивних умінь у майбутніх учителів початкової школи в процесі дидактичної підготовки”. У контексті теми: “Технологічне забезпечення підготовки вчителя початкової школи до реалізації державного стандарту початкової освіти” (реєстраційний номер 0103U004013) дослідником розроблено систему дидактико-рефлексивних особистісно орієнтованих завдань для оволодіння студентами теоретичними основами навчання (на матеріалі універсальних дидактичних матриць з проектування спільної діяльності вчителя і учнів на уроці у початкові школі). З метою визначення підстав для обґрунтування наукових положень та отримання достовірних наукових результатів автором використано наступні методи дослідження: загальнонаукові (загальнотеоретичні): дедукція, аналіз, конкретизація наукових фактів, явищ, теорій, концептуальних положень та позицій вчених відповідно теми дослідження, їх порівняння і протиставлення; індукція, синтез, узагальнення і систематизація матеріалів аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; класифікація та систематизація кількісних та якісних даних теоретичного й практичного етапів дослідження; конкретно-наукові (теоретичні): метод причинно-наслідкового аналізу - для обґрунтування методики констатувального та формувального експериментів; метод історико-генетичного аналізу - з метою відстеження динаміки розвязання досліджуваної проблеми; побудова гіпотез констатувального та формувального експериментів; моделювання системи формування рефлексивних умінь у майбутніх учителів початкової школи в процесі дидактичної підготовки; емпіричні: вивчення та узагальнення масового і передового педагогічного досвіду з окресленої теми; вивчення документації вищого педагогічного закладу освіти; аналіз результатів продуктів діяльності студентів - “контент-аналіз” (письмових робіт, конспектів лекційних, практичних, семінарських та лабораторних занять, дидактичних матриць уроків, рефлексивних щоденників, щоденників педагогічної практики, самозвітів, програм самовдосконалення); спостереження, бесіда (анкетування, тестування), метод “експертних оцінок”, а також педагогічний експеримент - констатувальний (з метою визначення стану і проблем формування у випускників вищих навчальних педагогічних закладів спеціальності “Початкове навчання” рефлексивних умінь та вивчення їх впливу на ступінь готовності студентів до дидактичної діяльності) і формувальний (втілення у практику дидактичної підготовки майбутніх учителів початкової школи моделі формування рефлексивних умінь); методи математичної статистики та обробки даних - визначення середнього арифметичного показника (оцінка математичного очікування); кореляційний аналіз, а саме - коефіцієнт кореляції r-Пірсона (Pearson r) (для визначення рівня сформованості у майбутніх учителів початкової школи рефлексивних умінь та його звязку з рівнем їх готовності до дидактичної діяльності) і багатофункціональний статистичний критерій ? - Фішера (кутове перетворення Фішера) (для визначення коефіцієнта статистичної значущості та достовірності результатів формувального експерименту).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ