Аналіз сучасного стану розвитку реферативних журналів і баз даних у таких країнах, як Російська Федерація, Білорусь, Казахстан і Україна. Оцінка подальших перспектив розвитку реферативної справи в контексті побудови сучасного інформаційного суспільства.
При низкой оригинальности работы "Формування реферативних ресурсів в окремих країнах пострадянського простору", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Формування реферативних ресурсів в окремих країнах пострадянського просторуПлющ, у XVIII ст. в Росії, окрім приватних журналів і академічних реферативних видань, іншими джерелами реферативної інформації були науково - популярні журнали Академії наук, зокрема «Примечания к Санкт - Петербургским Ведомостям» з рефератами книг (1728-1742 рр.). Провідними тематичними напрямами реферативної інформації цих видань були питання медицини, техніки, сільського господарства, астрономії, географії та фізики. На початку XIX ст. зявився наказ Олександра I, де наголошувалось на необхідності отримання інформації про відкриття із зарубіжних журналів і книг з перекладом російською мовою. ВІНІТІ започаткував видання РЖ з різних галузей науки та техніки, де вказувалися провідні наукові видання з усіх республік СРСР Наразі у більш ніж 200 тематичних випусках журналу з періодичністю 1-2 рази на місяць публікуються реферати на основі опрацювання близько одного мільйона документів щороку зі 130-ти країн світу на 66 мовах з актуальних питань точних, природничих, медичних і технічних наук. Серед фахівців у галузі суспільних наук достатньою популярністю користуються БД Інституту наукової інформації з питань суспільних наук (ІНІСН) РАН, який засновано 1969 р. на базі Фундаментальної бібліотеки суспільних наук (ФБСН) АН СРСР БД ІНІСН відображають окремі видання (монографії, щорічники, збірники статей, матеріали конференцій, бібліографічні покажчики тощо), статті з журналів та збірників праць, депоновані рукописи, автореферати дисертацій тощо.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
