Формування пунктуаційних умінь і навичок в учнів основної школи - Курсовая работа

Ці завдання деякою мірою забезпечуються вивченням синтаксису і пунктуації, адже цей курс можна вважати центральним. Пентилюк, "засоби кожного мовного рівня набувають повноти свого значення тільки в найменшій комунікативній одиниці (реченні), що є обєктом вивчення синтаксису" [13, с. Пунктуація вивчається у безпосередньому звязку з синтаксисом і спеціально спланованою роботою з розвитку мовлення учнів. Опрацьовуються розділові знаки в реченнях з однорідними членами, прямою мовою, звертаннями, окремі випадки вживання коми в складному сполучниковому і безсполучниковому реченні. На цьому етапі учні знайомляться з окремими видами відокремлення членів речення (дієприкметниковий і дієприслівниковий звороти), розширюють свої знання про пунктуацію у складному реченні (відносні займенники, сполучники), закріплюють знання про пунктуацію при звертанні, прямій мові, однорідних членах речення."Успішне навчання пунктуації як системи правил уживання розділових знаків вимагає обовязкового врахування в усіх деталях значення пунктуації та її основ, від чого залежить вибір методів і прийомів роботи в кожному конкретному випадку" [1, с. Відомо, що зміна місця розділових знаків може видозмінювати зміст думки, вираженої реченням. Розділові знаки відділяють граматично і за змістом завершені відрізки мови: крапка відділяє речення, кома - прості речення в складі складного, однорідні члени, звертання і т. ін. Істріна та ін.) вважали, пунктуація здійснює лише граматичне членування речення, а звідси - вона є показником граматичної будови, враховуючи особливості якої й формулюються правила вживання розділових знаків. Булаховський певною мірою поділяє інтонаційний напрям у пунктуації: "Ритмомелодична основа української пунктуації сходить принципово на вимогу - означувати розділовими знаками відповідаючи синтаксичним членуванням паузи логіко-психологічного характеру (в звязку із змінами тону) і моменти емоціонального порядку, що супроводять синтаксичні членування" [2].В основі навчання пунктуації, як і в основі вивчення всіх розділів шкільного курсу мови, лежать загально дидактичні та методичні принципи, характерні тільки для опрацювання даного розділу. Пунктуація використовується перш за все в реченні як основній комунікативній одиниці, за допомогою якої відбувається передача інформації, обмін думками. Запровадження цього принципу передбачає усвідомлення й запамятовування пунктуаційного правила на основі глибокого знання синтаксису, а шляхом проведення системи тренувальних вправ виробляються вміння й навички застосовувати ці правила на практиці. Під час вивчення пунктуації потрібно домогтися того, щоб учні завжди ставили розділові знаки в процесі запису речень, тексту, аналізуючи й осмислюючи будову синтаксичної конструкції, особливості змістовних відношень між членами і частинами речень тощо. Практика показую, що учні, які розставляють розділові знаки в реченні чи тексті після запису, допускають порівняно більше помилок, бо часом забувають місце, де розділовий знак необхідний, забувають наявне співвідношення між інтонацією й пунктуацією, не мають можливості знову осмислити зміст і будову синтаксичних конструкцій."Опрацьовуючи пунктуацію, слід користуватися всіма існуючими методами теоретичного вивчення мови: словом учителя, бесідою, спостереженням над мовою, самостійною роботою з підручником. Їх використання залежатиме від того, наскільки матеріал уже відомий учням, чи під силу їм провести самостійний аналіз пунктуаційних явищ, з учнями якого класу проводиться робота, яка основа пунктуації тощо. За допомогою цього методу вчитель не тільки формулює мету і завдання вивчення певного пунктуаційного правила, а й пояснює значення розділового знака, розкриває звязок пунктуації з синтаксисом і інтонацією, аналізує дидактичний матеріал і формулює висновки" [1, с. "Даний метод може знайти своє місце і в 8-9 класах під час вивчення розділових знаків у реченнях з однорідними й неоднорідними означеннями, в безсполучникових складних реченнях, при цитатах тощо" [1, с. Маючи загальні поняття про відокремлення, вивчивши правила вживання розділових знаків при відокремлених означеннях, учні можуть під керівництвом учителя проаналізувати дидактичний матеріал за системою запитань, підійти до усвідомлення основних випадків відокремлення обставин і сформулювати відповідні пунктуаційні правила."Пунктуаційний розбір передбачає пояснення вживання розділових знаків, обґрунтування того, чому, на основі якого правила поставлено на певному місці той чи інший розділовий знак. Загальний передбачає зясування вживання всіх розділових знаків у реченні. 6) пояснити розділові знаки в реченні з однорідними членами, враховуючи всі виявлені граматичні ознаки. Козаченко) слід аналізувати так: речення просте, ускладнене двома рядами однорідних членів; однорідні члени речення порослу травою і присохлим уже лісовим зіллям поширені, вони повязані єднальним неповторюваним сполучником і, а тому розділовими знаками не відділяютьс

Зміст

Вступ

Розділ І. Теоретичні особливості вивчення пунктуації

1.1 Значення пунктуації та її основи. Місце пунктуації у шкільному курсі мови. Завдання навчання пунктуації

1.2 Найважливіші принципи навчання пунктуації

Розділ ІІ. Методика вивчення пунктуації

2.1 Методи і прийоми навчання пунктуації

2.2 Види вправ з пунктуації

2.3 Методика виправлення, обліку і класифікації пунктуаційних помилок. Робота над пунктуаційними помилками

Висновок

Список використаної літератури