Формування психологічної культури керівників загальноосвітніх шкіл у системі післядипломної освіти - Автореферат

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ АПН УКРАЇНИДисертацію присвячено дослідженню компонентів, структури та особистісної детермінації психологічної культури керівників середніх навчальних закладів освіти з метою розробки психологічних технологій формування і розвитку загальних і спеціальних психологічних вмінь засобами психологічного тренінгу. Розглянуто теоретичний зміст та співвідношення понять, повязаних з психологічною культурою, підходи до вимірів її складових, особливості використання багатомірного системного підходу в дослідженні латентної структури систем рис і властивостей особистості, стилів управлінської взаємодії, управлінських вмінь, особистісних потенціалів та інших показників. психологічний тренінг навчальний освіта На основі їх порівняння та з урахуванням даних про системоутворюючі фактори, вимог теорії менеджменту, психології, етики та інших критеріальних систем визначено внутрішні особистісні обєкти для впливу і формування засобами психологічного тренінгу з метою прискорення розвитку системи управлінських навичок і психологічної культури керівників навчальних закладів. Составляющими теоретической модели психологической культуры выступают: гносеологический компонент - система профессионально-значимых психологических знаний; праксеологеский компонент - система профессионально-значимых психологических умений; аксиологический компонент - система личностных ценностей, этических, религиозных, научных и философских позиций, норм, эталонов, правил, идеалов, критериев, социальных установок, отношений и других субъективных конструктов; аффективный компонент - система типичных эмоционально-волевых состояний личности и навыков их саморегуляции. Формирование психологической культуры - это сложная системная проблема целостного развития личности, которая может быть решена путем целенаправленного влияния на системообразующие факторы в системе компонентов психологической культуры, в форме включения новых элементов в реально функционирующую структуру психологической культуры, с целью постепенного приближения существующей системы к идеальной и критериальной моделям; это процесс обучение руководителей способности вызвать, развивать и поддерживать в себе состояние (интенсивность) характеристик личности и других компонентов психологической культуры в границах профессионально-значимых их конфигураций.Практичний досвід роботи та наукові спостереження свідчать, що спеціальні психологічні знання і управлінські вміння здатні багатократно підвищити загальну ефективність організацій насамперед у звязку з малими витратами на впровадження психолого-педагогічних технологій, але до психології, на жаль, керівники звертаються тільки після чисельних невдалих спроб використання інших можливостей. На індивідуальному рівні проблема формування психологічної культури керівників закладів освіти ще не вивчалась, хоча в окремих аспектах і в звязку з іншими цілями виступала предметом спеціального вивчення в дослідженнях як зарубіжних (Р.Маслоу, Ф.Харцберг, Д.Мак-Грегор, Р.Болейк, Д.Мутон та ін.), так і вітчизняних вчених (Л.М.Карамушка, Л.С.Колмогорова, Н.Л.Коломінський, Б.Д.Паригін, Р.Х.Шакуров, Л.Г.Лаптєва, В.А.Семиченко, В.О.Сластьонін, Н.В.Чепелєва та ін.). Таким чином, соціальна значущість проблеми визначення змісту і структури психологічної культури керівників та недостатня наукова розробка процесу її формування у закладах післядипломної освіти зумовили вибір теми нашого дослідження “Формування психологічної культури керівників загальноосвітніх шкіл в системі післядипломної освіти”. В основу дослідження було покладено припущення про те, що: У діяльності керівників загальноосвітніх закладів психологічна культура - це системний ефект функціонування і взаємодії аксіологічних, праксеологічних, гносеологічних і афективних складових особистості, детермінований її базовими рисами, властивостями в цілому і особистісними потенціалами, який визначає якість та рівень індивідуальної управлінської ефективності і реалізується як інтегральний стиль управлінської діяльності.