Формування психологічної готовності до охорони громадського порядку курсантів вищих навчальних закладів МВС України - Автореферат

Формування психологічної готовності до охорони громадського порядку курсантів вищих навчальних закладів МВС УкраїниНа сучасному етапі розвитку України як незалежної правової держави особливого значення набуває рівень професійної підготовки працівників міліції, що зумовлює ступінь ефективності їх діяльності з протидії злочинності. Це потребує пильної уваги представників усіх юридичних та суміжних наук, зокрема - юридичної психології, одним із напрямків якої є психологічне забезпечення правоохоронної діяльності, розробка сучасних методів формування професійно-психологічних якостей правоохоронця і, зокрема, розвитку психологічної готовності до виконання службових завдань при охороні громадського порядку. В теперішній час у якості приданих сил до даного напряму правоохоронної діяльності залучаються і курсанти вищих навчальних закладів МВС України. Так, у 2002-2007 рр. особовим складом КНУВС забезпечувалась охорона громадського порядку у 364 заходах, зокрема: 38 загальнополітичних заходів, 40 спортивно-масових заходів, 286 заходів з охорони громадського порядку в районних управліннях внутрішніх справ м. Дослідження проводилося в 2002-2007 рр. та складалося з теоретичного аналізу проблеми, формування початкових положень та гіпотез (2002 р.); розробки професіографічної моделі діяльності міліції громадської безпеки, зокрема, патрульної служби міліції, з ОГП, збору емпіричних даних та експериментального вивчення професійно значущих якостей, що визначають психологічну готовність до ОГП (2003-2005 рр.); аналізу процесу та особливостей формування психологічної готовності до ОГП у курсантів вищих навчальних закладів МВС України; розробки методичних рекомендацій у вигляді психодіагностичного експрес-опитувальника та його апробації на базі КНУВС (2006-2007 рр.).«Нормативно-правовий зміст діяльності ОВС по охороні громадського порядку», зокрема констатується, що підтримання громадського порядку є більш широким поняттям, ніж його охорона, воно передбачає активну свідому діяльність всього суспільства та всіх громадян по забезпеченню безперешкодної реалізації соціальних норм, необхідних для існування соціуму. Зясовано, що громадський порядок, як соціальний феномен, виникає у поєднанні двох ознак: місце та сукупність людей, що вступають у певні суспільні відносини, в процесі яких і може виникати загроза деліктів. Найбільш небезпечні посягання на громадський порядок і громадську безпеку закон розглядає як злочин і карає винуватих осіб у відповідності з КК України; менш небезпечні - кваліфікуються як адміністративні порушення, за які КУПАП передбачена адміністративна відповідальність. Загалом же, особиста і суспільна безпека є найважливішою метою діяльності з ОГП, оскільки будь-яке зазіхання на здоровя, життя, права і свободи, честь і гідність, особисту і майнову недоторканність конкретної людини (що і є загрозою особистої безпеки) або загроза безпеки суспільству в цілому порушує впорядковані звязки і відносини між людьми, стан суспільного спокою, тобто все те, що складає громадський порядок. «Загальна характеристика оперативно-службової діяльності ОВС з забезпечення охорони громадського порядку» на основі опитування осіб, які мають досвід участі в ОГП, було зясовано, що найбільш розповсюдженими правопорушеннями є: дрібне хуліганство (ст.«Місце та роль професійно-психологічної підготовки курсантів у формування психологічної готовності до ОГП» узагальнені результати аналізу залежності формування професійно значущих якостей від умов навчально-службової діяльності в навчальних закладах МВС України та здійснено порівняння ефективності формування психологічної готовності до реалізації функцій по ОГП у більш та менш успішних за показниками навчання курсантів. Експериментально доведено, що досвід впровадження прикладних дисциплін психологічного циклу, який деякий час (2002-2005 рр.) у повному обсязі викладалися курсантам, достатньою мірою реалізував функцію розвитку у них професійно значущих психологічних властивостей та якостей, що й визначає ефективність процесу формування професійної готовності до несення служби загалом. Більш того, скорочення часу на викладання професійно-психологічних дисциплін, і зокрема, ліквідація на 1 курсі дисципліни «Професійна психологічна підготовка», відразу ж спричинила відповідні негативні наслідки в контрольній групі курсантів 2 курсу 2006 р. набору. Це дає можливість стверджувати, що в процесі всього терміну навчання слід більшу увагу приділяти саме професійно-психологічній підготовці курсантів з метою доведення психологічного профілю їх особистості (психограми) до рівня, максимально наближеного спочатку до готовності виконувати функції по ОГП, а в подальшому - до реалізації фахового напряму діяльності, за яким майбутній правоохоронець навчається.

Основний зміст