Формування прогностичних умінь в учнів основної школи у процесі вивчення хімії - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукНауковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Чайченко Надія Натанівна, Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, завідувач кафедри теорії та методики вищої професійної освіти Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Буринська Ніна Миколаївна, Інститут педагогіки АПН України, головний науковий співробітник лабораторії хімічної і біологічної освіти; кандидат педагогічних наук Савчин Марія-Віра Михайлівна, Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, доцент кафедри природничо-математичної освіти Захист відбудеться «13» лютого 2009 р. о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.11 у Національному педагогічному університеті імені М.П. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Саме тому так важливо, щоб у процесі навчання хімії учні опановували методи пізнання, які б допомагали отримувати фундаментальні методологічні знання. Проведений нами констатувальний експеримент засвідчив, що учні під час вивчення хімії недостатньо володіють умінням прогнозувати і не використовують його. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні методичної системи формування прогностичних умінь в учнів під час вивчення хімії в основній школі та визначенні дидактичних умов її реалізації. Визначити дидактичні умови реалізації методичної системи формування вмінь прогнозувати в учнів під час вивчення хімії в основній школі. прогностичний вчитель хімія уміння емпіричні: вивчення досвіду роботи вчителів хімії шляхом проведення спостережень, бесід з учителями, анкетування та інтервювання, констатувальний експеримент, що дозволило виявити рівень сформованості прогностичних умінь в учнів з хімії, педагогічний експеримент (пошуковий, формувальний та корегувальний); методи математичної статистики для обробки експериментальних даних, які дали змогу виявити достовірність одержаних результатів.У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, проаналізовано теорію та практику формування прогностичних умінь в учнів у процесі вивчення хімії. У першому розділі «Формування прогностичних умінь як теоретична та практична проблема» здійснено аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження, а також шкільної практики; виявлено загальнонаукові засади формування прогностичних умінь в учнів; встановлено відсутність методики формування прогностичних умінь у процесі вивчення хімії в основній школі. Аналіз програм, підручників, методичних матеріалів з хімії для основної школи дозволив зробити висновок про те, що недостатньо констатувати прогнозування як навчальну дію, а необхідно включати прогностичні відомості до змісту навчальних завдань. У другому розділі «Методика формування прогностичних умінь в учнів у навчальному процесі з хімії» розкрито зміст і структуру методичної системи формування прогностичних умінь в учнів у процесі вивчення хімії в основній школі та визначено дидактичні умови, спрямовані на формування в них уміння прогнозувати хімічні факти і закономірності. Дидактичними умовами схарактеризовано необхідні обставини, які вможливлюють здійснення процесу формування прогностичних умінь в учнів через зміст освіти, методи, засоби й форми організації навчання.Теоретичний аналіз психолого-педагогічних джерел засвідчив, що проблема формування прогностичних умінь в учнів є актуальною, проте розроблена недостатньо. Чинною програмою з хімії в державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів інколи вказується на необхідність здійснення учнем прогнозування, хоча методика формування цього вміння майже не розроблена. Результати констатувального експерименту доводять, що рівень сформованості прогностичних умінь в учнів є низьким. Створено методичну систему формування прогностичних умінь в учнів і виокремлено її складові: блок «діяльність учня» і блок «діяльність учителя», які повязані між собою субєкт-субєктними відносинами. Елементами другого блоку є: мета навчання, зміст навчального матеріалу й організаційно-методичний комплекс, який включає дидактичні принципи та підходи, методи і прийоми, засоби формування прогностичних умінь, форми організації навчання, форми контролю й діагностики результатів навчання.Формування прогностичних умінь в учнів при вивченні хімії : методичні рекомендації до формування прогностичних умінь в учнів при вивченні хімії. Бугаєнко // Педагогічні науки : збірник наукових праць / Редкол. Бугаєнко // Педагогічні науки : збірник наукових праць / Редкол.: М. О. Бугаєнко // Педагогічні науки : збірник наукових праць. 84 - 88 (автором розроблено приклади засобів формування прогностичних умінь в учнів хіміко-біологічних класів).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ