Формування професійного інтересу у майбутніх учителів у процесі педагогічної практики - Автореферат

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРозроблено технології організації педагогічної практики з метою формування у майбутніх учителів професійного інтересу, зясовано їх вплив на його окремі структурні компоненти. Ключові слова: інтерес, професійний інтерес, компоненти професійного інтересу, педагогічна практика, технології формування професійного інтересу. На основе изучения массового опыта организации педагогической практики выявлены основные недостатки построения учебновоспитательного процесса в вузах, которые приводят к негативным переживаниям и неудачам студентов во время педагогической практики, в частности, отсутствие четкой профессионально-педагогической направленности в системе изучения специальных и психолого-педагогических дисциплин и их связи с практической работой в школе, отсутствие научно обоснованной системы поэтапного формирования у студентов общепедагогических знаний, умений и навыков работы с детьми на протяжении всех лет обучения в вузе и др. Исходя из этого в исследовании разработаны различные технологии организации педагогической практики с целью устранения указанных недостатков, формирования у будущих учителей профессионального интереса, установлено их влияние на его отдельные компоненты. Организация педагогической практики в условиях инновационного режима школы дала возможность значительно повысить уровень сформированности интеллектуального и волевого компонентов профессионального интереса у будущих учителей.Важливу роль у цьому процесі відіграє педагогічна практика у вищих педагогічних навчальних закладах, яка виступає органічною частиною навчально-виховного процесу і забезпечує поєднання психологічної готовності і теоретичної підготовки майбутніх учителів з їх майбутньою практичною діяльністю. Педагогічна практика сприяє формуванню і розвитку педагогічної ерудиції, педагогічного цілепокладання, педагогічного мислення, інтуїції, здатності до імпровізації, педагогічного оптимізму, педагогічної рефлексії. Концептуальна ідея дослідження полягає в тому, що педагогічна практика студентів розглядається як підсистема їх професійної підготовки, яка передбачає реалізацію отриманих професійних знань і вмінь на практиці і сприяє формуванню професійно-педагогічного інтересу. Успіх професійної підготовки майбутніх учителів забезпечується активним залученням студентів до різних видів професійної діяльності та творчого спілкування з учнями на основі особистісно-орієнтованих технологій підготовки та організації педагогічної практики. Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що педагогічна практика студентів, яка ґрунтується на використанні технологій, котрі передбачають: а) диференціацію її організації; б) роботу в умовах інноваційного режиму школи; в) підготовку до творчої взаємодії студентів-практикантів з учнями, - дозволяє формувати стійкий професійний інтерес у майбутніх учителів.У першому розділі “Теоретичні питання формування професійного інтересу у студентів у психолого-педагогічній літературі та практиці ВНЗ” проаналізовано психолого-педагогічну літературу з метою розкриття сутності понять “інтерес”, “професійний інтерес”, “професійно-педагогічний інтерес”, визначення ролі педагогічної практики у професійному становленні майбутніх вчителів, формуванні у них професійного інтересу. Виходячи із загального розуміння професійного інтересу як спрямованості особистості на професійну діяльність професійно-педагогічний інтерес визначаємо як інтерес до педагогічної діяльності в цілому, до її окремих соціально важливих аспектів (до навчання, виховання, спілкування, інноваційної діяльності тощо); він характеризується великою інтенсивністю уваги, вольових зусиль і відрізняється соціально обґрунтованим, активним, пізнавально-інтелектуальним і творчим ставленням особистості до професії вчителя. У процесі розробки окремих технологій формування професійного інтересу у студентів було зясовано утруднення, з якими зіткаються практиканти в умовах реального педагогічного процесу (всього опитано 232 студента, 26 методистів і 37 вчителів). Експериментальна робота з формування професійного інтересу у майбутніх учителів у процесі педагогічної практики полягала в перевірці трьох технологій, які передбачали відповідно: 1) диференційовану підготовку студентів до педагогічної практики; 2) організацію педагогічної практики студентів в умовах інноваційного режиму школи; 3) підготовку студентів-практикантів до творчої взаємодії зі школярами.

2. Основний зміст дисертації