Формування професійного мовлення у студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів освіти України - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М. П.Роботу виконано на кафедрі методики Національного аграрного університету, Кабінету Міністрів України. Захист відбудеться “5”грудня 2002 року о 1430 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К.Д 26.053.07 в Національному педагогічному університеті імені М.П. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. У дослідженні визначено основні чинники ефективного навчання української мови та розроблено й апробовано методику роботи над формуванням професійного мовлення на економічних факультетах вищих навчальних закладів освіти. Методика базується на спеціально створеній програмі з відповідною типологією вправ, відібраному лексичному матеріалі для різних видів мовленнєвої діяльності, застосуванні ситуативно-тематичного підходу до навчання.У цьому звязку слід зазначити, що економіка є визначальним фактором реформування політики, державного устрою, культури, отже, від рівня підготовки студентів з економічного фаху у певній мірі залежить розвиток нашої країни. Якщо мова є засобом формування і вираження думки, а культура мовлення є культурою мислення, то складовою ефективної підготовки студентів з будь-якого фаху є формування українського професійного мовлення. Актуальність дослідження визначається положеннями сучасних концепцій мовної освіти в Україні щодо підвищення методичного рівня навчання державної мови студентів, зокрема економічних спеціальностей. У процесі вивчення дисципліни “Ділова українська мова” у вищих навчальних закладах необхідно насамперед навчити студентів умінням орієнтуватися у професійних ситуаціях, фахово користуватися українською мовою. Такий підхід до навчання обумовлює оновлення змісту, форм і методів викладання дисципліни “Українська мова” (“Ділова українська мова”), яка спрямована на оволодіння студентами професійним мовленням.У першому розділі - “Лінгводидактичні і психологічні основи формування професійного мовлення студентів з економічних спеціальностей вищих навчальних закладів освіти України” - розглядаються найважливіші лінгвістичні, лінгводидактичні, психолого-педагогічні поняття, що лягли в основу дослідження: мова, мовлення, професійне мовлення, монолог, діалог, мовленнєва діяльність, мовленнєва ситуація, спілкування, дискурс, професійна лексика, термін, психолого-педагогічні умови навчання мови. Проте проблема формування професійного мовлення не стала предметом всебічного висвітлення науковців, хоч накопичено певний досвід з питання викладання курсу “Ділова українська мова”, який може слугувати теоретичним підґрунтям у дослідженні цієї проблеми. У цьому розділі виявлено й теоретично обґрунтовано психолого-педагогічні умови, котрі зумовлюють ефективність формування українського професійного мовлення студентів вищих навчальних закладів економічної освіти: 1) мотиваційний чинник пізнавальної функції психіки, який зумовлює активність людини, пробуджує сили її діяльності, поведінки; 2) розвиток креативного мислення; 3) стимулювання пізнавальної самостійності; 4) готовність до вправного використання мови у своїй майбутній професійній діяльності; 5) комунікативно-практичне спрямування курсу “Ділова українська мова”. В основу змісту розробленої нами програми для навчання професійному мовленню студентів економічних спеціальностей покладено загальновизнані дидактичні принципи та низка специфічних, а саме: системність як основна вимога у доборі змісту навчання для формування професійного мовлення; моделювання відібраного змісту навчання з метою формування професійного мовлення; частотність уживання лексичних одиниць, різних видів текстів ділової документації, типових ситуацій тощо; міжпредметна координація у засвоєнні знань; ситуативно-тематична основа вироблення правил дискурсу з урахуванням особливостей підготовки майбутніх фахівців. До таких типів вправ належать: 1) конструктивні: за усною формою мовлення та видами мовленнєвої діяльності (вправи для розвитку навичок слухання і говоріння; вправи для розвитку навичок читання й розуміння); 2) вправи з різних видів мовлення: за писемною формою мовлення та видами мовленнєвої діяльності (вправи з написання різних типів текстів наукового та офіційно-ділового стилів; вправи для навчання дидактичному письму); 3) аналітичні вправи: за мовними рівнями (вправи лексичні; граматичні); (стилістичні; лексикографічні); за етапами навчання (вправи розпізнавальні; тренувальні; вправи, спрямовані на вдосконалення навичок професійного мовлення; вправи для самоконтролю); за рівнем складності (вправи за зразком; творчі вправи).