Формування професійного мовлення майбутніх медичних працівників у вищих медичних навчальних закладах - Автореферат

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГОРобота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, м. Сметанський Микола Іванович, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, завідувач кафедри педагогіки, м. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент Барановська Лілія Володимирівна, Білоцерківський державний аграрний університет, проректор з навчально-методичної роботи, завідувач кафедри педагогіки і психології, м. кандидат педагогічних наук, доцент Макодай Інна Іванівна, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, доцент кафедри іноземних мов, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м.Потреба у розвязанні важливих соціально-економічних і культурно-просвітницьких проблем ставить нові вимоги до мовної освіти й мовленнєвої підготовки майбутніх фахівців у вищій школі, оскільки обовязковою умовою успішної навчальної і майбутньої фахової діяльності студентів є знання логічних основ різних видів спілкування, володіння культурою ділового, професійного мовлення. Про визнання важливої ролі культури спілкування, ділового мовлення у формуванні особистості свідчить постійне висвітлення цих питань науковцями, методистами, письменниками, громадськими діячами (Б.Антоненко-Давидович, Н.Бабич, І.Білодід, Л.Власов, І.Вихованець, М.Дороніна, М.Зубков, М.Каган, Г.Кацавець, Г.Кисіль, А.Коваль, І.Кочан, П.Мовчан, Н.Обозов, О.Пазяк, Л.Паламар, О.Пономарів, В.Русанівський, О.Сербенська, Л.Струганець, Є.Чак, С.Шевчук та ін.). Курс української мови в різнопрофільних професійних навчальних закладах має не тільки ліквідувати прогалини у навчанні української мови в середній школі, а й сприяти підготовці фахівців належного професійного та інтелектуального рівня, для яких мовна освіта повинна стати обовязковим компонентом фахової підготовки. Мета дослідження: науково обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування професійного мовлення майбутніх медичних працівників у вищих медичних закладах освіти. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що адаптовані зміст, форми і методи формування професійного мовлення студентів-медиків втілені у практику навчально-виховного процесу підготовки майбутніх фахівців галузі охорони здоровя у кількох вищих закладах освіти; розроблені діагностичні методики з виявлення рівнів сформованості професійного мовлення майбутніх медичних працівників можуть застосовуватися для вивчення і корекції професійного мовлення студентів інших вищих навчальних закладів; запропоновані методичні рекомендації щодо формування професійного мовлення майбутніх медичних працівників можуть використовуватися під час вивчення курсу ,,Ділова українська мова” не тільки у вищих медичних закладах освіти, але й з орієнтуванням на майбутній фах студентів на інших нефілологічних факультетах вищих навчальних закладів України.У першому розділі - Професійне мовлення майбутніх медичних працівників як соціально-педагогічна проблема в результаті аналізу педагогічної, лінгвістичної, медичної літератури виокремлено професійне мовлення як обовязкову складову фахової діяльності медиків; розкрито суть, визначено структурні компоненти, показники та рівні його сформованості у студентів медичних спеціальностей; проаналізовано стан сформованості у них відповідних знань, умінь і навичок. Кожен із структурних компонентів включає комплекс відповідних знань, умінь і навичок, характеризується відповідними показниками (знання норм літературної мови, медичної термінології; сукупність навичок точного оформлення усного чи писемного висловлення; уміння використовувати різноманітні мовні засоби відповідно до типу, стилю, жанру висловлювання; емоційність мовлення;), на основі яких виділено три рівні сформованості професійного мовлення майбутніх лікарів: емпірично-інтуїтивний (низький), репродуктивний (середній), рефлексивно-творчий (високий).