Формування професійно-творчих умінь студентів медичних коледжів у навчальній діяльності - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукБазовими для розробки досліджуваної проблеми формування професійно-творчих умінь студентів медичних коледжів у навчальній діяльності стали роботи філософів, педагогів і психологів з питань: творчості, яка розглядається як синтез різних форм діяльності з метою створення нових якостей матеріального і духовного буття (А.Маслоу, А.Спіркін, К.Роджерс, Е.Фромм), як найважливіший механізм розвитку самого творця (К.Абульханова, А.Брушлинський, А.Матюшкін, М.Поташник, С.Сисоєва, В.Сухомлинський та ін.), як результат пізнавально-творчої діяльності (Ш.Амонашвілі, Ю.Бабанський, Л.Виготський, В.Давидов, В.Кан-Калік, Ю.Кулюткін, М.Лазарєв, І.Лернер, О.Леонтьєв, В.Лозова, А.Лук, М.Нікандров, В.Паламарчук, С.Рубінштейн, М.Скаткін, В.Сухомлинський, Г.Щукіна та ін.); виявлення й розвитку творчого потенціалу особистості (Д.Богоявленська, В.Дружиніна, М.Левитов, А.Матюшкін, К.Платонов, С.Рубінштейн, М.Станкін, Б.Теплов, В.Шадріков); формування професійних та професійно-творчих умінь як найважливішого засобу успішної діяльності, показника професійної майстерності майбутнього фахівця (В.Андреєв, В.Загвязинський, І.Зязюн, В.Кан-Калік, І.Лернер, Є.Мілерян, В.Онищук, А.Петровський, К.Платонов, В.Романенко, Г.Романова, Н.Тарасевич, О.Щербаков, Г.Щукіна та ін.). Таким чином, актуальність проблеми, її недостатня розробленість, необхідність подолання суттєвих недоліків у підготовці спеціаліста-медика зумовили тему дослідження «Формування професійно-творчих умінь студентів медичних коледжів у навчальній діяльності». Мета дослідження зумовила його завдання: 1) проаналізувати сучасний стан проблеми формування професійно-творчих умінь студентів, зокрема медичних коледжів, у науковій літературі та в педагогічній практиці; Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що успішне формування в навчальному процесі професійно-творчих умінь студентів медичних коледжів можна досягти, якщо забезпечити достатній рівень евристичної діяльності студентів на всіх етапах інноваційної евристично-модульної технології: 1) спонукально-мотиваційному; 2) під час первинного освоєння та самостійного поглиблення теоретичних знань; 3) під час проведення практичних професійно-спрямованих творчих робіт студентів та професійної практики; 4) у самостійній евристичній та креативній роботі завершеного характеру зі створення особистісно значимих професійних продуктів; 5) на етапі педагогічної діагностики сформованих професійно-творчих умінь студентів. Уточнено й розвинуто дидактичні функції інноваційної евристично-модульної технології у формуванні професійно-творчих умінь студентів (модифікація мети навчальної праці на створення особистісно значимого освітнього творчого продукту; спрямованість не тільки на творчий, а й на завершений характер діяльності, введення критеріально-діагностичної та рівневої системи для визначення обєктивних параметрів професійно-творчих умінь під час їх формування, діагностики та оцінювання; розвязання суперечності між свободою пізнавально-творчої діяльності студентів і необхідністю жорстких стандартів їхніх навчальних досягнень).У першому розділі «Теоретичні питання розвитку і формування професійно-творчих умінь спеціаліста-медика» на основі аналізу та узагальнення психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми розглянуто теоретико-методологічні засади формування професійно-творчих умінь майбутніх фахівців медицини, використання дидактичних можливостей особистісно зорієнтованих педагогічних технологій, зокрема евристично-модульного навчання. У звязку з цим у дисертації розкриваються основні дидактичні можливості інтегрованої евристично-модульної технології навчання, які сприяють формуванню ПТУ, а саме: а) створення дидактичних умов для творчості і творчої взаємодії студентів і викладача; б) збільшення обсягу самостійної творчої діяльності в навчальному процесі; в) ґрунтовна опора на евристичне мислення студентів та їхній життєвий досвід; д) посилення мотивації до пізнавально-творчої діяльності студентів за допомогою різних способів, зокрема трансляції власного творчого досвіду викладача і студентів; ж) забезпечення не тільки творчого, але й завершеного характеру діяльності з обовязковим зясуванням якості досягнутого результату у вигляді сформованих ПТУ; з) застосування критеріально-діагностичного та рівневого підходу для визначення сформованості професійно-творчих умінь студентів.

Основний зміст дисертації