Формування професійно-психологічної спрямованості особистості майбутнього вчителя - Автореферат

бесплатно 0
4.5 156
Вивчення особливостей формування професійно-психологічної спрямованості особистості майбутнього вчителя в умовах підготовки. Обґрунтування мети, шляхів, факторів та конкретних засобів і прийомів формування професійно-психологічної спрямованості.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. Формування професійно-психологічної спрямованості особистості майбутнього вчителя Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П. Захист відбудеться «_17__» червня 1999 р. о _16-30___ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.02 в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова (252601, Київ, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібіліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (252601, Київ, вул.У звязку з цим все більш вагомими стають дослідження, повязані з виявленням умов, шляхів та засобів особистісно-професійного зростання майбутнього вчителя в процесі його професійної підготовки. Виходячи з їх положень, ми вважаємо можливим виокремити професійно-психологічну спрямованість (ППС) майбутнього вчителя як таке динамічне психологічне утворення, що характеризується усвідомлюваними особистістю домінуючими професійними мотивами, які визначають стійке, тривале, активно-дійове, позитивне ставлення особистості до оволодіння психологічними знаннями, вміннями й навичками і забезпечує майбутнім педагогам ефективність вирішення виховних, освітніх та розвивальних завдань у майбутній професійній діяльності. Ми розглядаємо професійно-психологічну спрямованість як стрижень особистості майбутнього вчителя, від сформованості якого залежить, як саме, яким чином будуть вирішуватися особистістю професійно-педагогічні завдання. Таким чином, соціальна значущість проблеми формування професійно-психологічної спрямованості особистості майбутнього вчителя та недостатня її розробка у психолого-педагогічній літературі і зумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження "Формування професійно-психологічної спрямованості особистості майбутнього вчителя". В основу нашого дослідження було покладено припущення про те, що професійно-психологічна спрямованість особистості майбутнього вчителя, яка визначає стійке, тривале, активно-дійове та позитивне ставлення студента до оволодіння необхідними у майбутній професії психологічними знаннями, уміннями і навичками, зумовлює успішність професійного самовизначення майбутнього фахівця, а процес її формування буде більш ефективним при створенні вже на початковому етапі оволодіння психологією умов для самопізнання й самоактуалізації особистості майбутнього педагога.У першому розділі - "Теоретичні аспекти дослідження проблеми професійно-психологічної спрямованості майбутнього вчителя" - дається теоретико-критичний аналіз наукової літератури з проблем формування майбутнього вчителя, аналізуються дослідження в теорії психології щодо феномену спрямованості в цілому та професійно-педагогічної спрямованості студентів педвузу зокрема, розкривається роль психолого-педагогічних дисциплін у формуванні професійної спрямованості майбутнього педагога та пропоновані дослідниками шляхи і засоби удосконалення викладання курсів психології у ВПНЗ. У другому розділі "Експериментальне дослідження особливостей професійно-психологічної спрямованості майбутніх вчителів в умовах підготовки у ВНЗ" обгрунтовано поняття, зміст та структура професійно-психологічної спрямованості особистості майбутнього вчителя, визначено основні методи та розкрито методики дослідження, а також приведені дані експериментального дослідження особливостей формування ППС особистості студента в умовах підготовки у ВПНЗ. Аналіз психолого-педагогічної літератури з розуміння проблеми формування особистості вчителя та його професійної спрямованості дозволив нам ввести вищеозначене поняття професійно-психологічної спрямованості особистості майбутнього вчителя та виділити такі його структурні компоненти: когнітивний (усвідомлення закономірностей людського та шляхів само-та взаємопізнання, професійно-особистісної самоактуалізації, асертивно-педагогічного стилю спілкування в системах: "викладач-студент", "учитель-учень", "студент-студент»; емоційно-оцінний (позитивне ставлення до професії вчителя та психологічних знань) і поведінковий (проявляється в активності кожного студента в навчально-професійній діяльності та самопізнанні, у цілеспрямованій, наполегливій роботі над удосконаленням своїх особистісних психологічних якостей, професійних навичок і вмінь).

План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?