Формування професійної компетентності вчителів української діаспори США засобами педагогічної періодики - Автореферат

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУКРоботу виконано в Інституті вищої освіти Академії педагогічних наук України, м. Захист відбудеться 26 лютого 2004 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.456.01 в Інституті вищої освіти Академії педагогічних наук України за адресою: 01014, м. Актуальність дослідження визначається потребою введення до науково-педагогічного обігу здобутків українських освітян з-поза меж України; необхідністю узагальнення та поширення кращих напрацювань науковців та педагогів діаспори. Задля збереження української мови та культури, передачі знань про історичну Батьківщину майбутнім поколінням українців було створено велику кількість видавничих центрів, періодичних видань, педагогічних закладів, спрямованих на збереження та вивчення української мови, історії, культури, географії тощо. При отсутствии учебных заведений педагогические периодические издания успешно выполняли функции органа, который организовал, координировал, направлял, контролировал учебно-педагогический процесс, публиковал учебно-методические материалы в помощь воспитателям “светличек” и детских садов, учителям истории, литературы, языка, географии, директорам школ.Навіть діяльність Товариства культурних звязків з українцями за кордоном (Товариство “Україна”), створеного у 1960 р. з ініціативи представників громадськості, висвітлювалося засобами масової інформації надто обмежено. До недавнього часу в Україні не проводилося досліджень з культури етносів України та української діаспори як складових української культури. Такі спільності утворювалися в результаті насильницького виселення, загрози геноциду, впливу економічних і географічних факторів, хоча у деяких країнах (Польщі, Словаччині, Румунії, Білорусі та ін.) українці здавна живуть на землях цих держав, не є емігрантами і не належать до діаспори. Заслуговує на вивчення і досвід щодо розвитку рідних шкіл і шкіл українознавства в Америці, оскільки таке узагальнення взагалі актуальне для освіти і виховання нових генерацій українців, де б вони не жили. простежити його звязки з науково-педагогічними закладами та установами, періодичними виданнями як на терені України та США, так й інших держав, на території яких проживають українці, Обєкт дослідження - українська освіта в країнах поселення діаспори: процес формування професійної компетентності вчителя “рідних шкіл”.У першому розділі - “Освіта в національному самозбереженні української діаспори” - розглядаються українська діаспора в світовому розсіянні, видавнича діяльність та освітні заклади як фактори національного самозбереження. Роль української культури, видавничої справи та освіти в системі освіти країн поселення ілюструється на прикладі діяльності української громади в найбільших країнах Старого і Нового світу - Франції, яка має давні культурні звязки з Україною, Німеччини, Італії та Америки, де нині проживає одна з найчисельніших українських громад у світі. На основі комплексного аналізу матеріалів, надрукованих у “Рідній школі”, поціновано значення журналу в розвиткові педагогічної журналістики; проаналізовано діяльність часопису як одну із форм суспільної та індивідуальної свідомості, визначено пріоритети видання у різні періоди його діяльності, проаналізовано вплив різних інституцій України на формування творчого обличчя часопису тощо. Особливості становлення часопису “Рідна школа” (США), його роль у підвищенні рівня викладання українознавчих дисциплін у навчальних закладах української діаспори США, у збереженні національної самоідентичності українців поза межами України, зокрема - в Америці, віддзеркалюють філософські, історико-педагогічні, націєтворчі та інші проблеми українців, що опинилися поза межами своєї етнічної батьківщини. Проаналізовано виступи з проблем рецепції педагогічних і публіцистичних традицій, педагогічної спадщини попередників, новаторських пошуків і здобутків українських педагогів і українознавців в осмисленні й зображенні України, української людини та визначення на підставі цього принципів розгляду та інтерпретації зазначеної проблематики; розкрито погляди автури видання на шляхи, напрями і засоби розвитку української освіти, зясовано, якою мірою вони співвідносяться зі змінами в структурі та характері нації, зокрема, появою диференційованої української інтелігенції як в Україні, так і за її межами, потребою глибшого і місткішого осмислення української дійсності в закладах і установах діаспори, а також визначено місце і роль “рідношкільників” у розвитку суспільно-політичної й естетичної думки української діаспори на межі століть.На основі здійсненого дослідження зроблено такі узагальнюючі висновки: Аналіз стану досліджуваної проблеми в педагогічній і журналістській теорії та літературі показав, що феномен українства у світі виокремився своїми особливостями: належне місце в діяльності української діаспори посідає збереження і вивчення національних духовних цінностей, котрі акумулюють у собі досвід попередніх поколінь, зберігаються у мові, традиціях, звичаях.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ