Формування професійної готовності директора школи до управління якістю освіти - Автореферат

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРобота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м.Київ. Науковий керівник доктор філософських наук, професор, дійсний член АПН України ЗЯЗЮН Іван Андрійович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, директор, м.Київ Захист відбудеться 15 січня 2003р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м.Аналіз якості шкільної освіти показав, що у більшості випадків її недостатній рівень зумовлений некомпетентністю управлінської діяльності директора школи, недостатнім рівнем професійної готовності керівників до управління середнім загальноосвітнім навчальним закладом, відсутністю системи відбору освітян, потенційно здатних до управлінської діяльності, їхньої підготовки до забезпечення якості шкільної освіти. При цьому особлива увага надається гуманістичному, людино-(дитино-)центристському підходові в управлінні школою (І.А.Зязюн, Ю.А.Конаржевський, В.Г.Кремень, О.Я.Савченко, Т.І.Шамова, Е.А.Ямбург та ін.); необхідності професійної підготовки управлінців нової генерації (В.І.Луговий, Н.Г.Ничкало та ін.); ролі та значенню творчого потенціалу особистості керівника у забезпеченні якості освіти (Л.П.Одерій, С.О.Сисоєва та ін.); необхідності використання інноваційних підходів до управління розвитком школи (В.С.Лазарєв, В.І.Маслов, А.М.Моісеєв, М.М.Поташник та ін.). Широкий міждисциплінарний діапазон проблем “управління якістю освіти” та “професійна готовність керівника” зумовили потребу в аналізі наукових праць відомих теоретиків наукового менеджменту М.Альберта, М.Вебера, М.Вудкока, М.Мескона, Т.Пітерса, С.Н.Паркінсона, А.Файоля, Ф.Тейлора, П.Уотермана, М.Хедоурі, Л.Якоккі та ін., в яких аналізується ефективне керівництво та обгрунтовується залежність між “якістю” та рівнем підготовки керівників, які її забезпечують. Професійна підготовка майбутніх директорів до управління якістю освіти вимагає теоретико-методологічного осмислення категорії “якість освіти”, вироблення організаційних форм і методичних засобів підготовки директора до означеного процесу на основі усвідомлення ним значущості ролі нових вимог суспільства до якості шкільної освіти та власної причетності до цього процесу. Гіпотеза дослідження грунтується на припущенні, що управління якістю освіти у середніх загальноосвітніх навчальних закладах набуває ефективності за умов цілеспрямованої підготовки директора школи до управління якістю освіти на основі системної моделі формування їхньої професійної готовності до означеного процесу і враховує: - державно-громадські вимоги щодо функціонування сучасного навчального закладу;У першому розділі - “Проблема професійної підготовки директора школи до управління якістю освіти” - проаналізовано вітчизняну та зарубіжну педагогічну і психологічну літературу щодо професійної підготовки майбутнього директора школи до управлінської діяльності в контексті забезпечення якості шкільної освіти; критерії відбору освітян на посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу; розкрито теоретичний зміст понять “якість освіти” та “управління якістю освіти”. Структурними компонентами “якості освіти” визначено: задоволеність субєктів освіти результатами навчально-виховного процесу, якість освітніх програм, високий рівень кваліфікації науково-педагогічних кадрів, включеність навчального закладу до інноваційної діяльності, сучасні матеріально-технічні ресурси, утвердження державно-громадського характеру управління. У сучасних педагогічних дослідженнях, присвячених проблемі управління якістю освіти, розглядаються проблеми проектування процесів управління якістю освіти (Л.В.Глухова, Г.В.Ахметжанова), роль інформаційного забезпечення якості освіти в управлінні школою (А.Н.Майоров, Т.І.Шамова), визначається структурна ієрархія управління якістю освіти: регіональний, субрегіональний (муніципальний), інституційний та локальний рівні управління (А.І.Севрук), аналізується моніторинг як складний управлінський інструмент оцінювання результатів якості освіти (С.О.Акмєєва, С.Є. У другому розділі - “Організаційно-методичні умови формування професійної готовності директора школи до управління якістю освіти” - розроблено і теоретично обгрунтовано системну модель формування професійної готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до управління якістю освіти; систему відбору потенційно здатних до управлінської діяльності освітян; зміст і організаційні форми, методи формування професійної готовності директора школи до управління якістю освіти в нових умовах; проаналізовано результати педагогічного експерименту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ