Формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін - Автореферат

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент КУБІЦЬКИЙ Сергій Олегович, Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедра військово-гуманітарних дисциплін, начальник кафедри. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор ГРЯЗНОВ Ігор Олександрович, Національна академія Державної прикордонної служби України, докторантура, начальник докторантури; Захист відбудеться “19 ”вересня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.03 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (вул.Але проблема формування їх професійних умінь у майбутніх офіцерів-психологів Збройних сил України у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін не була предметом окремого дисертаційного дослідження. Аналіз сучасного стану формування професійних умінь майбутнього офіцера-психолога у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін як фахівця виявив такі суперечності між: рівнем підготовленості курсанта до навчання у ВВНЗ за спеціальністю офіцер-психолог та його спроможністю опанувати навчальну програму; освітньо-кваліфікаційними вимогами до майбутнього офіцера-психолога та недостатнім рівнем сформованості у них професійних; статутними вимогами до офіцера-психолога та недостатньою підготовленістю його до виконання службових обовязків у перші роки служби на офіцерських посадах тощо. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічної технології формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін. Обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічну технологію формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін. Для досягнення мети, вирішення поставлених завдань використовувались такі методи: теоретичні (аналіз і узагальнення педагогічної, психологічної літератури, нормативно-правових документів; структурно-логічний аналіз умінь, професійних умінь та професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів, педагогічних умов їх ефективного формування, порівняння, прогнозування, моделювання педагогічної технології) з метою визначення та розвязання основних проблем дослідження; емпіричні (спостереження, анкетування, інтервювання, тестування, бесіди, діагностування, експертної оцінки, педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) з метою визначення рівнів сформованості професійних умінь, дослідно-експериментальної перевірки педагогічної технології формування професійних умінь та педагогічних умов її дієвості); статистичні (математична обробка результатів досліджень та їх інтерпретація) з метою підтвердження дієвості педагогічної технології формування професійних умінь.Професійні уміння майбутнього офіцера-психолога - це його властивість, яка визначає готовність майбутнього військового психолога до своєї професійної діяльності в мирний час та в умовах бойових дій, головними аспектами якої є здатність реалізовувати психологічне забезпечення всіх складових життєдіяльності військовослужбовців, зворотній звязок з обєктами психологічного впливу та виховання з урахуванням всіх компонентів військово-педагогічного процесу. Серед них виділили: уміння використовувати всі свої сенсорні системи; вміння аналізувати перцептивні процеси військовослужбовців та ін.; соціально-рольові вміння (виражають здатність до субєкт-субєктної взаємодії у сфері соціально-рольового потенціалу, що дозволяє підвищити ефективність комунікативної взаємодії, збагачує стилі взаємодії з оточенням). До цієї групи віднесли такі групи вмінь: вміння емпатійної спрямованості (виражають здатність до емоційного співпереживання, що не тільки постає важливою якістю особистості, але й відіграє велику роль як у акті комунікаційної взаємодії, так і у процесі діяльності); проявляється у вигляді вміння перейматися емоційними станами та ставати на точку зору іншої людини, референтної групи, ідеологічної чи концептуальної платформи, що дозволило розуміти феноменологію їх поведінки; вміння здорового способу життя (постають вміннями, що ґрунтуються на певних особистісних потребах, які, в свою чергу, випливають із відповідного ціннісно-світоглядного, мотиваційно-цільового аспекту поведінки курсанта, що спрямовує його на реалізацію здорового способу життя задля досягнення певних цілей), які вивчались не тільки за допомогою опитування щодо здорового способу життя, зокрема, заняття спортом, але й через вивчення ціннісно-світоглядної спрямованості курсанта; саморегулятивні вміння (відображають рівень розвитку вольових механізмів курсанта, його здатність свідомим чином впливати на психологічні й соматичні реакції свого організму).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ