Формування продуктивності ячменю ярого залежно від технології вирощування в умовах Полісся України - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Робота виконана в Інституті сільського господарства Полісся УААН та ННЦ “Інститут землеробства УААН” протягом 2004-2006рр. Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ВОРОНА Леонтій Іванович, Інститут сільського господарства Полісся УААН, завідувач відділу рослинництва Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник КАМІНСЬКИЙ Віктор Францевич, ННЦ “Інститут землеробства УААН”, заступник директора з наукової роботи, завідувач лабораторії інтенсивних технологій зернобобових, крупяних і олійних культур кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Майстер Адам Адамович, Житомирський національний агроекологічний університет Мінагрополітики України, доцент кафедри рослинництва Захист відбудеться «22» січня 2009 р. о 10 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при ННЦ “Інститут землеробства УААН”.Для вирішення проблеми збільшення і стабілізації виробництва зерна в Україні значна увага приділяється підвищенню врожайності ячменю ярого, оскільки ця культура є стратегічно важливою і за посівними площами посідає друге місце після пшениці озимої. Тому для цієї зони важливо встановити оптимальні рівні технологічних заходів, які забезпечують отримання стабільної врожайності з урахуванням специфіки грунтово-кліматичних умов та особливостей нових сортів ячменю ярого, що по різному реагують на окремі елементи технології вирощування, зокрема: строки сівби, норми висіву, рівень мінерального живлення рослин, використання побічної продукції попередника та ефективність хімічних засобів захисту посівів від шкідників, хвороб і бурянів. Мета досліджень - вдосконалити окремі елементи технології вирощування ячменю ярого, зокрема: встановлення оптимальних строків сівби і норм висіву насіння, оптимального рівня мінерального живлення та ефективності систем захисту посівів залежно від біологічних особливостей сорту. Для досягнення цієї мети були поставлені наступні задачі досліджень: виявити відношення сортів ячменю ярого до запасів продуктивної вологи та елементів мінерального живлення дерново-підзолистого ґрунту залежно від технології вирощування; Серед спеціальних методів використовували: польовий - виявлення достовірних різниць між варіантами досліду; вимірювально-ваговий - встановлення біометричних показників росту й розвитку рослин і врожаю ячменю ярого; лабораторний - визначення агрохімічних показників ґрунту, рослин та визначення якості зерна; статистично-математичний - проведення дисперсійного аналізу та статистичної обробки даних для достовірності отриманих результатів досліджень; порівняльно-розрахунковий - визначення енергетичної та економічної оцінки елементів технології вирощування сортів ячменю ярого.Проведено аналіз результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених з питань впливу основних елементів технології на формування врожайності та якісних показників зерна ячменю ярого.Дослідження за темою дисертаційної роботи проводили у 2004-2006 роках в тимчасових дослідах відділу рослинництва Інституту сільського господарства Полісся УААН, який розташований у Коростенському районі Житомирської області. Ґрунт дослідної ділянки - дерново-підзолистий супіщаний, в орному шарі (0-20 см) якого міститься: гумусу - 1,15-1,22 %; азоту, що легко гідролізується, - 5,4-6,6 мг; рухомого фосфору - 10,5-17,2 мг та обмінного калію - 7,4-10,3 мг на 100 г ґрунту; РНСОЛЬОВИЙ - 5,7-5,9; гідролітична кислотність - 1,6-1,8 мг-екв. на 100 г ґрунту; сума ввібраних основ - 4,7-5,8 мг/100 г ґрунту. Так, в період найбільшої потреби продуктивної вологи (фаза виходу в трубку і колосіння) сума опадів становила 65 % від середньої багаторічної, що негативно впливало на ріст і розвиток рослин та формування зерна ячменю. З метою вивчення ефективності доз мінеральних добрив та систем захисту рослин був проведений двохфакторний польовий дослід, закладений методом розщеплених ділянок (табл. Ефективність системи удобрення визначали на фоні двох систем захисту рослин від шкідників, хвороб та бурянів: а) мінімальна - протруювання насіння вітаваксом 200 ФФ (2,5 л/т); б) інтегрована - протруювання насіння вітаваксом 200 ФФ (2,5 л/т), обприскування гербіцидом (діален супер - 0,7 л/га) і фунгіцидом (тілт - 0,5 л/га) на III етапі органогенезу та на VI етапі фунгіцидом (тілт - 0,5 л/га) і інсектицидом (ф?юрі 100 г/га).Більш сприятливі умови для вологозабезпечення посівів ячменю склалися у 2004 і 2006 роках, доступної вологи у період вегетації було достатньо для формування високих врожаїв ячменю. Менш сприятливі умови склалися у 2005 році, у період колосіння-наливу зерна замість необхідних 60-80 мм продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту її вміст становив 50,1 мм, що в 1,2-1,6 рази менше оптимального, а в орному шарі ґрунту спостерігався мертвий запас вологи, це погіршило умови росту і розвитку рослин.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ