Формування продуктивності сої залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах північної частини степу України - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Формування продуктивності сої залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах північної частини степу УкраїниНауковий керівник доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України ЧЕРЕНКОВ Анатолій Васильович, Інститут зернового господарства НААН України, завідувач лабораторії технології вирощування озимих зернових культур агротехнічний ґрунт соя Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник АКСЬОНОВ Ігор Вікторович, Інститут олійних культур НААН України, завідувач лабораторії генетики кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник СОБКО Микола Геннадійович, Сумський Інститут АПВ УААН, заступник директора з наукової роботи Захист дисертації відбудеться «29» жовтня 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.353.01 при Інституті зернового господарства НААН України за адресою: 49600, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту зернового господарства НААН України за адресою: 49600, м.Однак, врожаї цієї важливої культури ще невисокі, що обумовлено, як правило, недосконалістю елементів технології її вирощування і, в першу чергу, способів основного обробітку ґрунту та рівня мінерального живлення. Питання застосування мінеральних добрив під сою набуває особливого значення, оскільки про її реакцію на різні дози добрив є різні, навіть протилежні наукові дані. Отже, пошук нових шляхів найбільш раціонального використання мінеральних добрив при різних способах основного обробітку ґрунту, потребує подальшого комплексного вивчення їх сумісної дії, а також впливу кожного фактору на збільшення зернової продуктивності сої. Дослідження за темою дисертаційної роботи виконувались відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту зернового господарства НААН України згідно НТП ”Зернові культури”, відповідно до завдання ”Розробити та науково обґрунтувати природоохоронні ресурсозберігаючі технології вирощування сої на зерно”, № д.р. Дослідженнями передбачалось розробити нові та удосконалити існуючі агротехнічні прийоми вирощування сої, зокрема, встановити залежність зернової продуктивності сої від способів основного обробітку ґрунту та різних доз мінерального живлення в умовах північної частини Степу України.У розділі висвітлюються результати досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів з питань застосування мінеральних добрив, способів основного обробітку грунту при вирощуванні сої та їх впливу на ріст, розвиток рослин та формування урожайності. Визначено, що недостатньо дослідженими є особливості впливу мінеральних добрив залежно від способів основного обробітку ґрунту в грунтово-кліматичних умовах північної частини Степу України. Дослід закладали за наступною схемою: ділянки першого порядку - способи основного обробітку ґрунту: мілкий - 10-12 см; оранка - 25-27 см; чизелювання - 25-27 см; Польова схожість насіння сої практично не залежала від способу обробітку ґрунту і коливалась в межах 78,3-81,2% на фоні оранки; 78,8-81,7% при чизелюванні та 75,9-80,1% - при проведенні мілкого обробітку ґрунту. Густота рослин сої у фазу повних сходів при вирощуванні на фоні оранки та чизелювання була практично однакова і становила 40,8-39,1 шт./м2, дещо нижчі ці показники були при проведенні мілкого обробітку ґрунту - 37,9-40,0 шт./м2 залежно від доз внесення добрив.На основі проведених досліджень виявлені особливості росту і розвитку рослин сої, визначено ефективний спосіб основного обробітку ґрунту та оптимальна доза внесення мінеральних добрив, що дозволяють збільшити врожайність зерна сої у порівнянні із рекомендованими раніше технологіями. Так, при дозах N60P60K30 та N90P60K30 польова схожість у порівнянні з контролем (без добрив) була меншою на ділянках мілкого обробітку ґрунту - на 4,7-5,2%; по оранці - на 3,3-3,6% та чизелюванні - на 3,2-3,5%. На ділянках, де проводили оранку за період ”повні сходи - повна стиглість насіння” густота стояння рослин знижувалась від 2,5 до 3,4% залежно від доз мінеральних добрив; чизелювання - від 2,2 до 3,0%, а при мілкому обробітку ґрунту - 3,0-3,6%. Мінеральні добрива сприяли збільшенню приросту надземної маси рослинами сої, порівняно з контролем (без добрив), так, у фазу цвітіння на 1,3-12,9% на фоні оранки, на 2,6-14,5 - на ділянках чизельного обробітку та на 1,1-12,9% - при проведенні мілкого обробітку ґрунту. Чиста продуктивність фотосинтезу становила в період ”гілкування - цвітіння” залежно від доз внесення добрив від 3,40 до 3,61 г/м? на добу, на ділянках, де проводили оранку та чизелювання - 3,44-3,68 г/м? на добу, а при мілкому обробітку ґрунту - 3,34-3,58 г/м? за добу.

Основний зміст роботи