Формування продуктивності пшениці ярої залежно від елементів технології вирощування в умовах північної частини Лісостепу України - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПШЕНИЦІ ЯРОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ ПІВНІЧНОЇ ЧАСТИНИ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИВ Україні пшеницю яру традиційно висівали на незначних площах, використовуючи в основному як страхову культуру для пересіву або ремонту посівів озимої пшениці, які загинули або були пошкоджені в зимовий період. Для стабілізації виробництва зерна в Україні посівні площі пшениці ярої мякої мають становити, як мінімум, 10-15 % від площі озимої, а це 600-900 тисяч га. Пшениця яра характеризується підвищеною вимогливістю до умов вирощування, а це вимагає розробки високоадаптованих сортових технологій її вирощування (В.С.Голік, І.М.Свидинюк, В.М. З урахуванням нових чинників у рослинництві та мінливості конюктури ринку енергоносіїв, засобів удобрення, захисту рослин постала народногосподарська проблема, сутністю якої є наукове обґрунтування технології вирощування пшениці ярої з метою одержання сталих урожаїв з високою якістю зерна на основі виявлених закономірностей продукційного процесу в агротехнологіях північної частини Лісостепу України. Метою наших досліджень передбачалось встановити в умовах північної частини Лісостепу України особливості формування продуктивності сортів пшениці ярої залежно від попередника, норми висіву та системи удобрення, визначити ефективні регламентні комбінації їх застосування та обґрунтувати економічну та енергетичну ефективність виробництва зерна пшениці.У розділі узагальнено результати досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців з питань стану та перспектив виробництва пшениці ярої у світі та в Україні та ролі технології вирощування, а саме попередників, норм висіву, рівня мінерального живлення та сортових особливостей в реалізації біологічного потенціалу пшениці ярої, складових структури врожаю, якості зерна та посівних якостей насіння. Так, за сівби сорту пшениці ярої Колективна 3 у варіанті без внесення мінеральних добрив при нормі висіву 3,0 млн. штук/га відповідно до попередника густота стояння рослин становить: цукрові буряки (фаза повних сходів) - 234шт.; картопля - 237; озима пшениця післяжнивно гірчиця біла - 231 шт., у фазу повної стиглості відповідно: 206; 208 та 203 шт. За врахування коефіцієнту кореляції від взаємодії трьох факторів, зокрема попередника, добрив та норми висіву виявлено, що врожайність, наприклад, у сорту Колективна 3 вища за посіву після картоплі і зростає, як із збільшенням дози добрив і норми висіву (r =0,76 - 0,99). Максимальну врожайність сорт Колективна 3 в середньому за роки досліджень формував за сівби після картоплі - 6,66 т/га (норма висіву 6,0 млн. штук/га, удобрення N30Р90К90 N30(III) N30(VIII), а сорт Рання 93 за сівби після картоплі - 6,01 т/га (норма висіву 6,0 млн. штук/га,норма внесення добрив N30Р30К30 та норма висіву 5,0 млн. штук/га, N30Р90К90 N30(III) N30(VIII) та після цукрових буряків - 6,00 т/га (5,0 млн. штук/га, N30Р60К60 N30(III). Встановлено частку впливу досліджуваних факторів у формуванні продуктивності пшениці ярої: попередник - 36,3, добрива - 30,1, норма висіву - 3,8, рік попередник - 3,7, попередник добрива - 3,5, рік добрива - 3,1, сорт - 3,0 %.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у зясуванні ролі різних технологічних факторів та розробці технології підвищення продуктивності посівів сортів пшениці ярої, яка вирішена за рахунок інтегрованого застосування таких чинників, як: попередник, система удобрення та норма висіву насіння, з врахуванням сортових особливостей, економічної та енергетичної ефективності технологій вирощування. Найвищий рівень врожайності сорту Рання 93 формується при вирощуванні після картоплі на рівнозначних фонах удобрення N30P30K30, N30P60K60 N30(III), N30P90K90 N30(III) N30(VIII) та нормах висіву 4,0; 5,0; 6,0 млн. схожих насінин на гектар - 5,77 - 6,01 т/га, а також після цукрових буряків на фоні N30P60K60 та при висіві 4,0 та 5,0 млн. штук насінин на гектар - 5,86 та 6,00 т/га. Найвищий рівень врожайності сорту Колективна 3 формується при вирощуванні після попередника картопля на фоні N30P90K90 N30(III) N30(VIII) та нормі висіву насіння 5 та 6 млн. штук схожих насінин на гектар - 6,51 та 6,66 т/га відповідно до норми висіву та після цукрових буряків після вказаних параметрів інших чинників - 6,03 - 6,17 т/га. Урожайність сорту Колективна 3 в розрізі років з врахуванням чинників системи удобрення та норми висіву складала відповідно до попередників: картопля 4,72-6,82 т/га; цукрові буряки - 4,11-6,51 т/га; пшениця озима з післяжнивною гірчицею білою - 3,53 - 5,74 т/га; сорту Рання 93, відповідно до вказаних чинників: 4,76-6,54 т/га; 4,04-6,71 та 3,24-5,67 т/га. За сівби сорту Колективна 3 відмічається тісний позитивний кореляційний звязок між нормою висіву насіння та урожайністю на всіх фонах живлення та по всім попередникам - 0,69-0,99.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ