Формування продуктивності пшениці ярої залежно від елементів технології вирощування в умовах північної частини Лісостепу України - Автореферат

ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПШЕНИЦІ ЯРОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ ПІВНІЧНОЇ ЧАСТИНИ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИСистема удобрення має суттєвий вплив на формування врожайності, абсолютні параметри якої залежать від сорту, норми висіву насіння та попередників. Підживлення азотом у фазу колосіння (N30P90K90 N30(III) N30(VIII)) покращує показники якості зерна, що дозволяє при нормі висіву 4,0 млн. штук/га за сівби після картоплі отримати зерно 1 класу якості. Найвищий прибуток отримано за сівби сортів ярої пшениці після цукрових буряків та пшениці озимої післяжнивно гірчиці білої за норми висіву 5,0 млн.штук/га та удобренні у нормі N30Р60К60 N30(III), за сівби після картоплі - при нормі висіву 6,0 млн.штук/га та дози добрив N30P30K30. Изучена продуктивность новых сортов пшеницы яровой в зависимости от предшественника, норм высева, удобрения, а также определено влияние исследуемых факторов на формирование физических, биохимических, технологических показателей качества зерна и выявлена необходимость дифференциации норм высева сортов пшеницы яровой соответственно предшественнику и удобрению. Установлено, что высокий уровень урожайности сорта Ранняя 93 формируется при выращивании после картофеля на равнозначных фонах удобрения N30P30K30, N30P60K60 N30(III), N30P90K90 N30(III) N30(VIII) и нормах высева 4,0; 5,0; 6,0 млн. всхожих семян на гектар - 5,77-6,01 т/га, а также после сахарной свеклы на фоне N30P60K60 и при высеве 4 и 5 млн. штук семян на гектар - 5,86 и 6,00 т/га, а высокий уровень урожайности сорта Коллективная 3 формируется при выращивании после предшественника картофельна фоне N30P90K90 N30(III) N30(VIII) и норме высева семян 5 и 6 млн.шт. всхожих семян на гектар - 6,51 и 6,66 т/га соответственно норме высева и после сахарной свеклы по указанным параметрам других факторов - 6,03-6,17 т/га.В Україні пшеницю яру традиційно висівали на незначних площах, використовуючи в основному як страхову культуру для пересіву або ремонту посівів озимої пшениці, які загинули або були пошкоджені в зимовий період. Для стабілізації виробництва зерна в Україні посівні площі пшениці ярої мякої мають становити, як мінімум, 10-15 % від площі озимої, а це 600-900 тисяч га. Пшениця яра характеризується підвищеною вимогливістю до умов вирощування, а це вимагає розробки високоадаптованих сортових технологій її вирощування (В.С.Голік, І.М.Свидинюк, В.М. З урахуванням нових чинників у рослинництві та мінливості конюктури ринку енергоносіїв, засобів удобрення, захисту рослин постала народногосподарська проблема, сутністю якої є наукове обґрунтування технології вирощування пшениці ярої з метою одержання сталих урожаїв з високою якістю зерна на основі виявлених закономірностей продукційного процесу в агротехнологіях північної частини Лісостепу України. Метою наших досліджень передбачалось встановити в умовах північної частини Лісостепу України особливості формування продуктивності сортів пшениці ярої залежно від попередника, норми висіву та системи удобрення, визначити ефективні регламентні комбінації їх застосування та обґрунтувати економічну та енергетичну ефективність виробництва зерна пшениці.У розділі узагальнено результати досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців з питань стану та перспектив виробництва пшениці ярої у світі та в Україні та ролі технології вирощування, а саме попередників, норм висіву, рівня мінерального живлення та сортових особливостей в реалізації біологічного потенціалу пшениці ярої, складових структури врожаю, якості зерна та посівних якостей насіння. Так, за сівби сорту пшениці ярої Колективна 3 у варіанті без внесення мінеральних добрив при нормі висіву 3,0 млн. штук/га відповідно до попередника густота стояння рослин становить: цукрові буряки (фаза повних сходів) - 234шт.; картопля - 237; озима пшениця післяжнивно гірчиця біла - 231 шт., у фазу повної стиглості відповідно: 206; 208 та 203 шт. За врахування коефіцієнту кореляції від взаємодії трьох факторів, зокрема попередника, добрив та норми висіву виявлено, що врожайність, наприклад, у сорту Колективна 3 вища за посіву після картоплі і зростає, як із збільшенням дози добрив і норми висіву (r =0,76 - 0,99). Максимальну врожайність сорт Колективна 3 в середньому за роки досліджень формував за сівби після картоплі - 6,66 т/га (норма висіву 6,0 млн. штук/га, удобрення N30Р90К90 N30(III) N30(VIII), а сорт Рання 93 за сівби після картоплі - 6,01 т/га (норма висіву 6,0 млн. штук/га,норма внесення добрив N30Р30К30 та норма висіву 5,0 млн. штук/га, N30Р90К90 N30(III) N30(VIII) та після цукрових буряків - 6,00 т/га (5,0 млн. штук/га, N30Р60К60 N30(III). Встановлено частку впливу досліджуваних факторів у формуванні продуктивності пшениці ярої: попередник - 36,3, добрива - 30,1, норма висіву - 3,8, рік попередник - 3,7, попередник добрива - 3,5, рік добрива - 3,1, сорт - 3,0 %.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ