Формування продуктивності кукурудзи залежно від скоростиглості гібридів і густоти посіву в умовах зрошення південного Степу - Автореферат

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УДК 633.15: 631.5: 631.6 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукРобота виконана на Генічеській дослідній станції Інституту зернового господарства Української академії аграрних наук протягом 1999-2001 рр. Науковий керівник: доктор біологічних наук Філіпов Генріх Леонідович, Інститут зернового господарства УААН, завідувач лабораторії фізіології кукурудзи Офіційні опоненти: доктор с.-г. наук, проф., академік УААН і РАСГН Циков Валентин Сергійович, Інститут зернового господарства УААН; Захист відбудеться “21” листопада 2003 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.353.01 в Інституті зернового господарства УААН за адресою: 49027, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту зернового господарства за адресою: 49027, м.Впровадження у виробництво гібридів кукурудзи з менш тривалим вегетаційним періодом, здатних забезпечити високі стабільні врожаї зерна, поряд із застосуванням енергозберігаючих, екологічно чистих технологій є одним із перспективних напрямків раціонального використання поливної води, добрив та енергії сонячної радіації при зрошенні. Дослідження за темою дисертаційної роботи проводились згідно державної науково-технічної програми “Зернові і олійні культури” за завданням “Розробити для степової зони України елементи енергозберігаючої технології виробництва кукурудзи на зерно, насіння та продовольчі цілі, що дозволить економити 15-17% енергоресурсів” (№ д.р. Головною метою роботи було теоретично обґрунтувати доцільність вирощування в умовах зрошення південного Степу нових середньоранніх гібридів кукурудзи та визначити оптимальну структурну організацію їх посівів, за якої забезпечується раціональне використання сонячної радіації, води, найвища економічна ефективність. Для реалізації цієї мети необхідно було вирішити такі завдання: - вивчити особливості формування асиміляційної поверхні рослин, поглинання фотосинтетично активної радіації, накопичення абсолютно сухої речовини, водоспоживання, ріст і розвиток надземної частини кукурудзи залежно від морфотипу гібридів, їх скоростиглості і густоти посіву; В польовому досліді вивчали вплив густоти стояння рослин на ріст і розвиток, формування асиміляційної поверхні та продуктивність її фотосинтетичної роботи, урожай зерна гібридів кукурудзи різних груп стиглості в умовах зрошення південного Степу.Вирощували 8 гібридів 4-х груп стиглості: ранньостиглі - Дніпровський 187 МВ, Борисфен 191 МВ, середньоранні - Борисфен 275 АМВ, Дніпровський 284 МВ, середньостиглі - Дніпровський 310 МВ, Дніпровський 337 МВ, середньопізні - Борисфен 430 АМВ, Дніпровський 450 МВ. Найвищі темпи приросту листкової поверхні за період від 12-13 листків до викидання волотей були відмічені у середньостиглого гібриду Дніпровський 337 МВ і середньопізнього Дніпровський 450 МВ, площа фотосинтетичного апарату яких за вказаний період збільшилась в 2,1-2,3 рази. Величина останнього у посівах ранньостиглого гібриду Борисфен 191 МВ при густоті стояння рослин 80 тис./га, середньоранніх Борисфен 275 АМВ, Дніпровський 284 МВ - при 70 і 80 тис./га відповідно знаходилась на рівні середньопізніх гібридів при густоті стояння рослин 60 тис./га. Серед гібридів середньоранньої і середньостиглої груп виділились Борисфен 275 АМВ і Дніпровський 337 МВ, проте абсолютно суха маса їх рослин була відповідно меншою на 8,0 і 4,8% порівняно зі значеннями цього показника у середньопізнього гібриду Дніпровський 450 МВ. При густоті стояння рослин, за якої був отриманий найвищий рівень урожайності зерна, її величина у середньораннього гібриду Борисфен 275 АМВ і середньостиглого гібриду Дніпровський 337 МВ була меншою порівняно з середньопізнім гібридом Дніпровський 450 МВ на 2,7 і 1,7 ц/га відповідно. рослина зерно гібрид кукурудзаВ дисертації наведено теоретичне обгрунтування і нове рішення питань адаптації гібридів кукурудзи в діапазоні ФАО 190-450 для умов зрошення південного Степу, яке полягає у визначенні фотосинтетичних закономірностей формування продуктивності рослин при зміні густоти посівів. Доведена залежність економічної ефективності вирощування кукурудзи від морфо-біологічних особливостей гібридів та густоти стояння рослин і обґрунтована доцільність розширення спектру використання біотипів для даної зони, що виявляється в наступному: 1. Найвищі значення площі листкової поверхні однієї рослини в період викидання волотей - цвітіння були у середньопізніх гібридів (41,2-54,7 дм2), найменші - у ранньостиглих (27,1-43,9 дм2). Ущільнення посіву призводило до зменшення асиміляційної поверхні однієї рослин в середньому за вегетацію на 16,6-21,9%, натомість сумарні значення площі листкової поверхні посіву збільшувались на 14,5-19,6%.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ